У Дніпропетровську США та МНС будують сховище радіоактивних відходів

0

undefined

На Пункті захоронення радіоактивних відходів Дніпропетровського міжобласного спецкомбінату корпорації «Радон» за участі міністра МНС України та Надзвичайного і Повноважного Посла США в Україні Джона Теффта відбулася презентація результатів виконання проектів, що реалізуються у рамках технічної допомоги США.

Нестор Шуфрич повідомив, що будівельні роботи знаходяться на завершальному етапі і до кінця року планується заповнити сховище на 10%. «Вже розпочата робота, аби підприємство могло прийняти на зберігання перші контейнери з радіоактивними відходами заводу «Електрон» м. Жовті Води. В подальшому всі ці відходи будуть перевозитися. Адже державна програма зберігання радіоактивних відходів передбачає будівництво об’єкту «Вектор» для постійного зберігання відходів на території Чорнобильської зони», — зазначив міністр.

Наразі, за словами керівника МНС, є першочергове завдання до кінця року вивезти відходи з території заводу «Електрон-Газ» — а це більше 2100 джерел.

«Ми повинні зробити все, щоб забезпечити безпеку зберігання відходів, які ми отримуємо. Завдяки цьому тимчасовому сховищу зможемо розвантажити промислові об’єкти Дніпропетровської області», — підкреслив Н.Шуфрич і додав, що радіаційний фон ні біля сховища, ні у Дніпропетровській області не погіршиться.

Джон Теффт у свою чергу повідомив, що між Україною та Сполученими Штатами є довга історія партнерства, зокрема у галузі ядерної енергетики, й уряди двох країн працюють спільно. «Цей високий рівень співробітництва був продемонстрований на ядерному самміті у Вашингтоні, коли Віктор Янукович та Барак Обама заявили, що з України буде вивезено весь високозбагачений уран і замінено його низькозбагаченим матеріалом. Те, що ми зробили тут, — це частина американської програми, яка називається «Ініціатива зниження глобальної загрози», і за цією програмою надається допомога не лише Україні, а й іншим країнам. Наша мета — зробити світ безпечним для людей», — сказав посол.

Довідка. У 2009 році Міністерство енергетики США у рамках проекту «Покращення збереженості відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання в Україні» прийняло рішення про надання допомоги для добудови сховища Дніпропетровського спецкомбінату. Сховище об’ємом 1700 куб. м призначено для тимчасового зберігання радіоактивних відходів у вигляді відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання у першу чергу ВАТ «Електрон-Газ».

В цілому Міненергетики США у рамках програми зменшення радіологічної загрози надало безкоштовно для української сторони обладнання, технічні засоби, інфраструктуру та провело навчання персоналу, що дозволило покращити захист п’яти спецкомбінатів ДК «УкрДО «Радон» по всій території України.


http://greenparty.ua/news/news_22763.html undefined ЯДЕРНЫЕ ОТХОДЫ В РОССИИ

Проблема захоронения ядерных отходов известна сейчас каждому. Однако когда, почему и как она остро встала в нашей стране, знает далеко не каждый.

Активная общественная дискуссия о предложении Минатома РФ открыть границы России для ввоза ядерных отходов из-за рубежа началась в 1998 году. Евгений Адамов, министр по атомной энергии, предложил таким образом зарабатывать средства на развитие атомной отрасли. Кроме того, за счет этих средств предлагается финансировать и экологические программы, которые атомная индустрия обязана осуществлять около своих объектов. Но статья 50-я Закона об охране окружающей среды запрещает ввоз на территорию России радиоактивных отходов. Чиновники Минатома и ряд депутатов ГосДумы, считают, что закон необходимо изменить с тем, чтобы заработать на ввозе отходов из расчета миллион долларов за тонну.

Ядерные отходы, о которых идет речь, это отработанное ядерное топливо иностранных АЭС (ОЯТ). Опаснее этого вида радиоактивных отходов только атомная бомба. Такие отходы в большинстве стран хранятся в специально оборудованных хранилищах, способ их захоронения не определен ни в одной из ядерных держав по причине чрезвычайной сложности процесса, ведь ОЯТ будет сохранять смертельный уровень излучения многие сотни лет.

Во время лоббирования в Госдуме законопроектов, разрешающих ввоз в Россию отработанного ядерного топлива (ОЯТ), атомщики обещали заработать 20 млрд долл. в течение 10 лет. Десять процентов от этой суммы, 2 млрд долл., должны были составить отчисления в бюджет. То есть каждому россиянину обещано примерно по полтора доллара в год в течение 10 лет. В то же время первоначальные инвестиции, необходимые для запуска этой программы, оценивались самим же Минатомом в те же 2 млрд долл. По оценкам других специалистов, в том числе из Госатомнадзора, эти изначальные затраты будут гораздо больше.

Переработка?

Франция, Англия и Россия перерабатывают ОЯТ, что не решает проблему накопления отходов, а лишь усугубляет ее. Этот процесс позволяет выделять из отработанного топлива такие ядерные материалы, как уран и плутоний. Но переработка сопровождается побочным производством гигантского количества радиоактивных отходов: в результате переработки тонны ОЯТ образуется более 100 тонн отходов различной степени активности. Единственное в России предприятие по переработке ОЯТ с атомных станций — ПО «Маяк» — располагается в Челябинской области, которое множество раз закрывали и открывали. По государственным оценкам, там накоплено отходов общей активностью 392 миллиона Кюри, что примерно в 8 раз превышает выброс в результате Чернобыльской аварии. Полностью безопасного способа обращения с радиоактивными отходами до сих пор не разработано. Остекловывание радиоактивных отходов, единственный условно безопасный способ, разработанный в мире, внедрен в виде единственной маломощной установки, построенной по старой технологии. К тому же, установка на «Маяке» уже долгое время не функционирует. В результате, отходы попросту сливаются в озеро Карачай, объявленное ООН «самым грязным местом на планете».

Минатом предлагает ввозить иностранное ОЯТ именно для переработки. По мнению специалистов этого ведомства, можно рассчитывать на 20,000 тонн отходов, а максимальная прибыль от ввоза составит около 20 миллиардов долларов в течении 10 лет. Это без учета «побочных» затрат, таких как транспортировка, строительство хранилищ, заводов по переработке и, собственно, обеспечения самого процесса долговременного хранения. Но в реальности никакой переработки просто не состоится — в России на сегодня отсутствуют необходимые мощности. «Маяк» может перерабатывать 400 тонн ОЯТ в год максимум. Таким образом, для переработки того ОЯТ, которое ввезут потребуется 50 лет. Приплюсуйте к этому те 14,000 тонн ОЯТ, которые накоплены в России. Но необходимо помнить, что Челябинскому «Маяку» более 50 лет и его оборудование изношено, то есть рассчитывать на него нельзя. Строительство нескольких новых заводов по переработке ОЯТ обойдется в несколько миллиардов долларов каждый, если конечно ставить на них современные системы безопасности, как это делают на Западе. Такое строительство займет несколько лет, в течении которых в Россию будут свозить отходы со всего мира. Есть недостроенный завод РТ-2 в Красноярске, который должен был бы перерабатывать ядерные отходы. Но строительство этого завода заморожено почти 10 лет назад фактически в начальной стадии, он не может существенным образом повлиять на ситуацию. Кроме того, показательна судьба этого долгостроя: где гарантии, что новый амбициозный проект Минатома, включающий в себя строительство дорогих хранилищ, заводов по переработке ядерных отходов, печей для остекловывания отходов переработки не будет заморожен через несколько лет по экономическим причинам? В этом случае образуется свалка отходов, с которыми ничего нельзя будет сделать, но на безопасное хранение которых ежегодно придется тратить огромное количество денег.

Техническая сторона проблемы такова, что на сегодняшний день Минатом просто не имеет технологий для переработки многих видов отработанного топлива. Дело в том, что ОЯТ различается по типам реакторов. Если говорить об ОЯТ с атомных станций России, то «Маяк» может перерабатывать только топливо с реакторов типа ВВЭР-440 и БН-600. В России 5 реакторов таких типов из 29, а в результате за всю историю советской, а затем российской атомной индустрии было переработано не более 10% произведенных ядерных отходов. Этим и объясняется накопление огромного количества ОЯТ — для переработки нет ни мощностей, ни даже технологий. Топливо с реакторов, которые были разработаны за пределами Советского Союза (а они порой принципиально отличаются от реакторов советского дизайна) вообще никогда не перерабатывалось Минатомом, а, следовательно, невозможно высчитать, во сколько это обойдется. Саму техническую возможность такой переработки еще нужно доказать. Только после этого возможно обсуждение изменений одного из самых прогрессивных экологических законов в мире с целью ввоза иностранных ядерных отходов. А на сегодня — это, несомненно, отходы, а не сырье, ведь переработать их невозможно.

Кроме фундаментальных проблем в области переработки, налицо практическое отсутствие места для хранения ядерных отходов. Согласно информации Минатома о ввозе «стратегического сырья» под названием ОЯТ логично было бы предположить, что в России существуют хранилища для 20 тысяч тонн ядерных отходов. Но более или менее свободное хранилище для ОЯТ в России только одно, около недостроенного завода РТ-2 в Красноярске. Вместимость его — всего лишь 6,000 тонн, треть из которых уже заполнена украинскими ядерными отходами.

Целесообразно ли вести в России переработку ОЯТ? Атомная индустрия в принципе не может стремиться к сокращению своей деятельности, в ее интересах распространяться о необходимости переработки ядерных отходов, даже при туманных перспективах. Но наблюдателю, не обремененному ведомственными интересами, необходимость переработки ОЯТ с атомных станций объяснить будет весьма сложно. В результате переработки ядерных отходов АЭС выделяют так называемый энергетический плутоний, который несколько отличается от оружейного для боеголовок. За всю историю атомной индустрии этот материал так и не нашел применения. Сотни тонн этого чрезвычайно опасного материала покоятся в хранилищах, на что Россия вынуждена выделять многие миллионы долларов. Планы по использованию энергетического плутония существуют только на бумаге, как и 30 лет назад.

Радиоактивные отходы и проблема ввоза, хранения и переработки в России отработавшего ядерного топлива из-за рубежа.

Во время работы ядерных реакторов состав содержащегося в них топлива изменяется. Появляются и постепенно накапливаются «искусственные» трансурановые элементы и продукты их распада, которые мешают дальнейшему течению цепной реакции. Спустя определенное время, отработавшее ядерное топливо изымают из реактора и загружают свежее. Далее возникает вопрос: что делать с отработавшим ядерным топливом — ОЯТ (или, как это называется, например, в Федеральном законе «Об охране окружающей среды», с «облученными тепловыделяющими сборками ядерных реакторов», которые представляют собой металлические конструкции, начиненные ядерным топливом)? Отработавшее ядерное топливо (ОЯТ)- чрезвычайно опасный, высокорадиоактивный «коктейль», представляющий собой смесь различных изотопов урана и плутония, а также «неэнергетических» трансурановых элементов и продуктов их распада. До сих пор в мире не созданы технологии по его безопасному хранению или переработке.

Среди российских ядерщиков весьма распространено мнение о том, что в мире сложился рынок купли-продажи ОЯТ, с которого их вытесняют при помощи подкупленных экологов. Однако, по сути, само ОЯТ не является объектом купли-продажи, т.е. на мировом рынке отсутствуют прецеденты его покупки с целью последующего извлечения прибыли, в отличие, например, от урана, являющегося сырьем для производства ядерного топлива. Многие страны и компании были бы готовы платить за то, чтобы кто-нибудь забрал себе ОЯТ (а по сути отходы) вместе со всеми проблемами и последствиями его хранения и переработки.
Во всем мире уже поняли, что проблема ОЯТ является до сих пор непреодолимым препятствием на пути развития атомной индустрии.

undefined

Литвин запропонував переробляти на ЧАЕС радіоактивні відходи з усієї України

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин запропонував перетворити Чорнобильську АЕС у підприємство для переробки радіоактивних відходів.

Про це спікер заявив під час відвідування державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС.

За його словами, підприємство має використовуватися «як навчальний центр і як місце для переробки відпрацьованих радіоактивних відходів».

Литвин вважає, що на цьому підприємстві мають перероблятися відходи й з інших атомних електростанцій України.

«Якщо кожна атомна станція буде у себе будувати сховища, або просто під небом будуть лежати відпрацьовані механізми, і просто на бетонних майданчиках будуть зберігатися бочки, то спокою для всієї України не буде», — зазначив він.

За словами спікера, сьогодні завершується будівництво промислового комплексу з переробки твердих радіоактивних відходів, і він може бути завантажений на рік тими відходами, які є на ЧАЕС, а потім можна його завантажувати за рахунок інших АЕС.

Також Литвин виступає за те, щоб в парламенті були прийняті зміни до бюджету в частині збільшення фінансування для робіт на ЧАЕС.

При цьому він зазначив, що на сьогоднішній день потреба у фінансах становить 146,7 млн. грн. За словами голови ВР, ця потреба в цілому не може бути задоволена, але частина коштів все-таки повинна бути виділена.

Голова ВР також зазначив, що зарплата працівників ЧАЕС повинна бути на рівні середньої зарплати в атомній галузі «плюс коефіцієнт за умови роботи», тобто за роботу на забрудненій території.

Сьогодні Литвин ознайомився із перебігом виконання робіт на об’єкті Укриття, а також зі станом будівництва заводу з переробки рідких радіоактивних відходів і промислового комплексу з переробки твердих радіоактивних відходів.

У Литвина відбулася зустріч з персоналом ДСП Чорнобильська АЕС.

Як повідомлялося, сьогодні, 22 квітня, голова Верховної Ради Володимир Литвин відбув з одноденною робочою поїздкою в Київську область для ознайомлення з ходом робіт з будівництва об’єкту Укриття на Державному спеціалізованому підприємстві Чорнобильська атомна електростанція.

За матерiалами: УНІАН

З А К О Н    У К Р А Ї Н И

Про поводження з радіоактивними відходами

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 27, ст.198 )

( Вводиться в дію Постановою ВР
N 256/95-вр від 30.06.95, ВВР, 1995, N 27, ст.199 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1673-III від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 30, ст.236 )

Цей Закон спрямований на забезпечення захисту людини та навколишнього природного середовища від шкідливого впливу радіоактивних відходів на сучасному етапі та в майбутньому.

Закон поширюється на всі види діяльності з радіоактивними відходами.

Р о з д і л  I    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни, поняття та їх визначення

У цьому Законі терміни та поняття вживаються в такому значенні:
виробники радіоактивних відходів — юридичні або фізичні особи, внаслідок діяльності яких утворюються радіоактивні відходи;
довгоіснуючі радіоактивні відходи — радіоактивні відходи, рівень звільнення яких від контролю органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки досягається через 300 років і більше;
захоронення радіоактивних відходів — розміщення радіоактивних відходів в об’єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами без наміру їх використання;
зберігання радіоактивних відходів — розміщення радіоактивних відходів в об’єкт, в якому забезпечується їх ізоляція від навколишнього природного середовища, фізичний захист і радіаційний моніторинг, а також можливість наступного вилучення, переробки,
перевезення та захоронення;
іммобілізація радіоактивних відходів — переведення радіоактивних відходів в іншу форму шляхом ствердіння, включення в будь-яку матрицю або заключення в герметичну оболонку;
Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів — зведення систематизованих відомостей про об’єкти для зберігання чи захоронення радіоактивних відходів;
кондиціонування радіоактивних відходів — операції щодо підготовки радіоактивних відходів для перевезення, зберігання та захоронення. Кондиціонування може здійснюватися шляхом розміщення радіоактивних відходів в контейнер або їх іммобілізації;
короткоіснуючі радіоактивні відходи — радіоактивні відходи, рівень звільнення яких від контролю органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки досягається раніше ніж через 300 років;
об’єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами, — споруда, приміщення або обладнання, призначене для збирання, перевезення, переробки, зберігання або захоронення радіоактивних відходів, а також ядерна установка в процесі зняття
з експлуатації після визнання її установкою для поводження з радіоактивними відходами; ( Абзац десятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1673-III від 20.04.2000 )
обробка радіоактивних відходів — операції, призначені для забезпечення безпеки або економії коштів шляхом зміни характеристик радіоактивних відходів;
переробка радіоактивних відходів — будь-яка операція, яка змінює характеристики радіоактивних відходів, зокрема попередня обробка та кондиціонування;
поводження з радіоактивними відходами — всі види діяльності (включаючи діяльність, пов’язану із зняттям з експлуатації), що стосуються оперування, попередньої обробки, обробки, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення
радіоактивних відходів; ( Абзац тринадцятий статті 1 в редакції Закону N 1673-III від 20.04.2000 )
попередня обробка радіоактивних відходів — дезактивація, збирання, сортування радіоактивних відходів;
радіаційна безпека під час поводження з радіоактивними відходами — неперевищення допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище,встановлених нормами, правилами, стандартами з безпеки, а також
обмеження міграції радіонуклідів у навколишнє природне середовище;
радіоактивні відходи — матеріальні об’єкти та субстанції,активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами, за умови, що використання цих об’єктів та субстанцій не передбачається;
Державний реєстр радіоактивних відходів — послідовний поточний запис актів спеціальної форми про утворення, фізико-хімічний склад, обсяги, властивості, а також перевезення, зберігання та захоронення радіоактивних відходів;
рівень звільнення — встановлена органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки межа активності або радіоактивного забруднення, за якої або нижче якої радіоактивні відходи можуть бути звільнені від контролю органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;
спеціалізоване підприємство по поводженню з радіоактивними відходами — підприємство (об’єднання), яке здійснює на основі ліцензії збирання радіоактивних відходів, їх переробку, перевезення, зберігання та (або) захоронення;
сховище радіоактивних відходів — споруда для зберігання або захоронення радіоактивних відходів з обов’язковим забезпеченням інженерних, геологічних, фізичних та інших бар’єрів, що перешкоджають міграції радіонуклідів;
фізичний захист під час поводження з радіоактивними відходами — комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на недопущення несанкціонованого доступу до радіоактивних відходів та їх використання, на своєчасне виявлення та припинення дій, спрямованих на порушення недоторканності радіоактивних відходів.

Стаття 2. Законодавство, що регулює відносини у сфері
поводження з радіоактивними відходами

Правовідносини у сфері поводження з радіоактивними відходами регулюються цим Законом, Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», іншими актами законодавства.

Стаття 3. Основні принципи державної політики у сфері
поводження з радіоактивними відходами

Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є:
пріоритет захисту життя та здоров’я персоналу, населення та навколишнього природного середовища від впливу радіоактивних відходів згідно з державними нормами радіаційної безпеки;
розмежування функцій державного контролю та управління у сфері поводження з радіоактивними відходами;
реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами шляхом розробки та виконання довгострокової Державної програми поводження з радіоактивними відходами;
перегляд і затвердження Державної програми поводження з радіоактивними відходами кожні 3 роки;
забезпечення мінімального рівня утворення радіоактивних відходів, якого можна досягти на практиці; ( Статтю 3 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 1673-III від 20.04.2000 )
недопущення неконтрольованого накопичення радіоактивних відходів;
забезпечення державного нагляду за поводженням з радіоактивними відходами;
прийняття рішень щодо розміщення нових сховищ радіоактивних відходів з участю громадян, їх об’єднань, а також місцевих органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування;
гарантування надійної ізоляції радіоактивних відходів від навколишнього природного середовища при обгрунтуванні безпеки сховищ радіоактивних відходів;
зберігання радіоактивних відходів у виробників відходів обмежений час з наступною передачею спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами;
відповідальність виробників радіоактивних відходів за безпеку під час поводження з радіоактивними відходами до передачі їх спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами;
заборона проведення робіт по захороненню радіоактивних відходів юридичним і фізичним особам, внаслідок діяльності яких утворюються радіоактивні відходи та які поставляють і використовують радіоактивні речовини, ядерні установки;
міжнародне співробітництво у сфері поводження з радіоактивними відходами;
активна науково-дослідницька діяльність у сфері поводження з радіоактивними відходами.

Стаття 4. Фінансування робіт у сфері поводження
з радіоактивними відходами

Фінансування Державної програми по поводженню з радіоактивними відходами здійснюється з спеціального Державного фонду поводження з радіоактивними відходами.
Спеціальний фонд формується за рахунок:
цільових відрахувань підприємств, установ та організацій, внаслідок діяльності яких утворюються радіоактивні відходи. Розмір відрахування визначається пропорційно кількості утворених відходів;
виплат підприємств, установ та організацій за тимчасове зберігання радіоактивних відходів на їх території, які нараховуються пропорційно строку зберігання і є такими, що стимулюють до передачі радіоактивних відходів спеціалізованим підприємствам для кондиціонування та захоронення;
інших надходжень.
Порядок створення спеціального фонду, розмір відрахувань та порядок використання коштів з цього фонду встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Роботи по поводженню з радіоактивними відходами, які утворились внаслідок Чорнобильської катастрофи, фінансуються державою.

Р о з д і л IIКОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ
ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ

Стаття 5. Компетенція Верховної Ради України у сфері
поводження з радіоактивними відходами

До виключної компетенції Верховної Ради України у сфері поводження з радіоактивними відходами належить:
визначення основ державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами;
визначення правових основ регулювання відносин у сфері поводження з радіоактивними відходами;
встановлення правового режиму територій навколо підприємств по переробці радіоактивних відходів та статусу громадян, які проживають на них;
прийняття рішень щодо розміщення, проектування, будівництва сховищ для захоронення довгоіснуючих радіоактивних відходів.

Стаття 6. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері
поводження з радіоактивними відходами

До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері поводження з радіоактивними відходами належить:
забезпечення реалізації державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами;
створення органів державного управління і державного регулювання безпеки під час поводження з радіоактивними відходами;
забезпечення розробки і реалізації державних програм у сфері поводження з радіоактивними відходами;
прийняття рішень щодо розміщення, проектування, будівництва, експлуатації та зняття з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами та закриття сховищ для захоронення, крім тих, які визначає Верховна Рада України;
( Абзац п’ятий статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1673-III від 20.04.2000 )
визначення порядку переміщення радіоактивних відходів через державний кордон;
встановлення розміру відрахувань коштів до спеціального фонду поводження з радіоактивними відходами та порядку їх використання;
визначення порядку розробки та затвердження норм, правил і стандартів щодо поводження з радіоактивними відходами;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері поводження з радіоактивними відходами.

Стаття 7. Компетенція Автономної Республіки Крим у сфері поводження з радіоактивними відходами

До відання Автономної Республіки Крим у сфері поводження з радіоактивними відходами належить:
участь у формуванні та здійсненні державної політики України у сфері поводження з радіоактивними відходами з питань, що стосуються інтересів Автономної Республіки Крим;
здійснення державного управління і державного регулювання під час поводження з радіоактивними відходами згідно з законодавством України та законодавством Автономної Республіки Крим.

Стаття 8. Повноваження місцевих органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування у сфері поводження з радіоактивними відходами

Місцеві органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування у сфері поводження з радіоактивними відходами в межах своєї компетенції:
погоджують питання розміщення на своїй території об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, виходячи з інтересів громадян, які проживають на цій території, та соціально-економічного розвитку територій;
беруть участь в екологічній експертизі проектів розміщення, будівництва і зняття з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами та закриття сховищ для захоронення, розташованих на їх територіях; ( Абзац третій статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1673-III від 20.04.2000 )
укладають угоди із спеціалізованими підприємствами по поводженню з радіоактивними відходами про співробітництво та взаємовідносини з питань, що стосуються об’єкта, призначеного для
поводження з радіоактивними відходами, всієї технічної та господарської діяльності, спільного розгляду проектів для усунення розбіжностей на будь-якому етапі проектування, вибору майданчика для будівництва, експлуатації, зняття з експлуатації чи закриття такого об’єкта на підпорядкованій їм території; ( Абзац четвертий
статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1673-III від 20.04.2000 )
організовують громадські слухання з питань захисту проектів щодо розміщення, будівництва, зняття з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами та закриття сховищ для захоронення; ( Абзац п’ятий статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1673-III від
20.04.2000 )
організовують, у разі необхідності, радіологічне обстеження територій навколо місць розташування об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
забезпечують інформування населення про радіаційну обстановку;
здійснюють контроль за радіаційним станом відповідних територій після зняття з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, або закриття сховищ для захоронення; ( Абзац восьмий статті 8 в редакції Закону N 1673-III від 20.04.2000 )
здійснюють контроль за забезпеченням безпеки населення та охороною навколишнього природного середовища на своїй території, за готовністю підприємств, установ, організацій та громадян до дій на випадок радіаційної аварії;
беруть участь у ліквідації наслідків радіаційних аварій;
забезпечують готовність до евакуації населення і у разі необхідності здійснюють її.

Р о з д і л IIIДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗПЕКИ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ

Стаття 9. Державне регулювання безпеки у сфері поводження з радіоактивними відходами

Державному регулюванню безпеки у сфері поводження з радіоактивними відходами підлягають такі види діяльності:
ведення державного обліку радіоактивних відходів, Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів, місць їх захоронення, а також місць їх тимчасового зберігання;
проектно-пошукові роботи по вибору майданчиків для розміщення об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
проектування об’єктів, та транспортних засобів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, їх випробування, виготовлення або будівництво; ( Абзац четвертий частини першої
статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1673-III від 20.04.2000 )
введення в експлуатацію, експлуатація, зняття з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, закриття сховищ для захоронення та проведення регламентних робіт
по забезпеченню безпеки на сховищах для захоронення після їх закриття; ( Абзац п’ятий частини першої статті 9 в редакції Закону N 1673-III від 20.04.2000 )
перевезення та складування радіоактивних відходів.
Державне регулювання безпеки під час поводження з радіоактивними відходами здійснюють:
Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України;
Міністерство охорони здоров’я України;
Міністерство внутрішніх справ України;
інші органи державної виконавчої влади згідно з
законодавством.
На здійснення діяльності у сфері поводження з радіоактивними відходами видаються дозволи (ліцензії) в порядку, встановленому законодавством.

Р о з д і л IVОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ

Стаття 10. Органи державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами

Державне управління у сфері поводження з радіоактивними відходами здійснюється органами державної виконавчої влади, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Державне управління у сфері використання ядерної енергії та державне управління у сфері поводження з радіоактивними відходами здійснюється за принципом розмежування цих сфер діяльності.
На орган державної виконавчої влади у сфері поводження з радіоактивними відходами покладаються такі функції:
розробка та реалізація єдиної технічної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами в Україні;
реалізація Державної програми поводження з радіоактивними відходами;
координація робіт по збиранню, переробці, перевезенню, зберіганню та захороненню радіоактивних відходів промисловості, ядерної енергетики, медицини, науково-дослідних установ та радіоактивних відходів, що утворюються під час проведення робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
організація діяльності спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами;
створення та забезпечення функціонування державної системи обліку радіоактивних відходів;
координація робіт по будівництву, експлуатації,
реконструкції, зняттю з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та закриттю сховищ для захоронення; ( Абзац сьомий частини третьої статті 10 в редакції Закону N 1673-III від 20.04.2000 )
координація робіт по створенню нових сховищ радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива;
координація науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами;
розробка порядку створення та використання коштів спеціального фонду поводження з радіоактивними відходами.
Орган державної виконавчої влади у сфері використання ядерної енергії несе відповідальність за організацію поводження з радіоактивними відходами (збирання, переробку, перевезення, зберігання в межах технологічного циклу) до моменту передачі відходів спеціалізованим підприємствам по поводженню з
радіоактивними відходами.
Права, обов’язки та відповідальність зазначених органів державного управління визначаються законодавством.

Р о з д і л VОБОВ’ЯЗКИ ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ ПІД ЧАС
ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ

Стаття 11. Обов’язки юридичних та фізичних осіб під час
поводження з радіоактивними відходами

Право на поводження з радіоактивними відходами мають юридичні та фізичні особи, які мають виданий у встановленому порядку дозвіл органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на
здійснення відповідного виду діяльності (ліцензіати).
Ліцензіати, які виконують роботи на будь-якому етапі поводження з радіоактивними відходами, зобов’язані:
забезпечувати безпеку під час проектування, вибору майданчика, будівництва, експлуатації та зняття з експлуатації споруд та обладнання, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
своєчасно здійснювати переоцінку безпеки діючих об’єктів,призначених для поводження з радіоактивними відходами, з тим, щоб у разі необхідності були виконані всі практично доступні вдосконалення з метою підвищення безпеки таких об’єктів; ( Частину
другу статті 11 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 1673-III від 20.04.2000 )
забезпечувати розробку та реалізацію програм якості щодо безпеки поводження з радіоактивними відходами; ( Частину другу статті 11 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 1673-III від 20.04.2000 )
вести власний облік радіоактивних відходів;
забезпечувати фізичний захист радіоактивних відходів;
забезпечувати радіаційний моніторинг місць зберігання або захоронення радіоактивних відходів;
своєчасно інформувати органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування про порушення в роботі об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
вживати заходів щодо ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків;
бути спроможними відшкодувати збитки від радіаційних аварій під час поводження з радіоактивними відходами за рахунок власних коштів або коштів страхових організацій.

Стаття 12. Взаємовідносини спеціалізованих підприємств
з виробниками радіоактивних відходів

Захоронення радіоактивних відходів здійснюють лише спеціалізовані підприємства по поводженню з радіоактивними відходами за наявності відповідної ліцензії, виданої у встановленому законодавством порядку.
Виробники радіоактивних відходів передають їх спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами відповідно до затверджених норм, правил і стандартів.
Радіоактивні відходи переходять у власність держави з часу підписання документа про передачу радіоактивних відходів від ліцензіата, в результаті діяльності якого вони утворилися.
До передачі радіоактивних відходів у власність держави ліцензіат, внаслідок діяльності якого утворюються радіоактивні відходи, несе відповідальність за радіаційний захист та безпеку під час поводження з радіоактивними відходами.
Попередня обробка та обробка радіоактивних відходів може здійснюватись ліцензіатом на підприємствах та в установах, де вони утворюються.
( Частину шосту статті 12 виключено на підставі Закону N 1673-III від 20.04.2000 )

Взаємовідносини між підприємствами, на яких утворюються радіоактивні відходи, і спеціалізованими підприємствами по поводженню з радіоактивними відходами будуються на договірних засадах відповідно до законодавства.

Стаття 13. Взаємовідносини спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами з місцевими органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування

Спеціалізовані підприємства по поводженню з радіоактивними відходами зобов’язані забезпечувати виконання заходів, спрямованих на підвищення безпеки персоналу, населення, охорону навколишнього
природного середовища на підпорядкованих їм об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами.
Спеціалізовані підприємства по поводженню з радіоактивними відходами укладають з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідні угоди.
Угоди укладаються протягом шести місяців з часу затвердження вибору майданчика для розміщення нових сховищ радіоактивних відходів.
Усунення розбіжностей на будь-якому етапі проектування, будівництва, експлуатації зняття з експлуатації або закриття об’єкта здійснюється у встановленому законодавством порядку.
( Частина четверта статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1673-III від 20.04.2000 )

Р о з д і л VIДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ

Стаття 14. Державний облік радіоактивних відходів

Державний облік радіоактивних відходів ведеться з метою уникнення неконтрольованого накопичення радіоактивних відходів та забезпечення оперативного контролю за місцезнаходженням і переміщенням радіоактивних відходів, умовами їх зберігання та
захоронення.
Державний облік радіоактивних відходів включає:
ведення Державного реєстру радіоактивних відходів;
ведення Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів та переліку місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів.
Для забезпечення постійного поновлення та своєчасного внесення змін до Державного реєстру радіоактивних відходів та Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів здійснюються регулярні державні інвентаризації радіоактивних відходів і сховищ
радіоактивних відходів, включаючи сховища для зберігання радіоактивних відходів на території виробників цих відходів.
Порядок обліку радіоактивних відходів, зокрема порядок проведення державних інвентаризацій, встановлюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, який здійснює також нагляд за їх виконанням.
Організація проведення державних інвентаризацій покладається на орган державної виконавчої влади у сфері поводження з радіоактивними відходами.

Стаття 15. Державний реєстр радіоактивних відходів

Створення та організація ведення Державного реєстру радіоактивних відходів покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами.
Положення про Державний реєстр радіоактивних відходів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 16. Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів
Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів повинен містити систематизований банк даних щодо місцезнаходження, кількісних та якісних характеристик, умов зберігання або захоронення радіоактивних відходів, систем контролю та моніторингу.
Створення і організація ведення Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами.
Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів підлягає безстроковому зберіганню.
Положення про Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Р о з д і л VIIПОРЯДОК ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ

Стаття 17. Зберігання та захоронення радіоактивних відходів

Зберігання та захоронення радіоактивних відходів дозволяється тільки у спеціально призначених для цього сховищах радіоактивних відходів.
Під час зберігання або захоронення радіоактивних відходів забезпечується надійність їх ізоляції від навколишнього природного середовища системою природних та штучних бар’єрів.
Радіаційна безпека сховищ радіоактивних відходів у звичайних умовах забезпечується дотриманням норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.
Радіаційна безпека сховищ радіоактивних відходів при екстремальних природних явищах (землетруси, повені, урагани тощо) чи аварійних ситуаціях забезпечується науково обгрунтованими проектними рішеннями щодо можливих сценаріїв подій, якими буде доведено неперевищення меж, встановлених нормами, правилами і
стандартами ядерної та радіаційної безпеки.
Довгоіснуючі радіоактивні відходи підлягають захороненню лише в твердому стані, у стабільних геологічних формаціях, з обов’язковим переведенням їх у вибухо-, пожежо-, ядернобезпечну форму, що гарантує локалізацію відходів у межах гірничого відводу надр.
Кількість радіонуклідів, що підлягають захороненню,регламентується нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.
Захоронення короткоіснуючих радіоактивних відходів в твердому стані може здійснюватись у приповерхневих і наземних сховищах радіоактивних відходів.
Відпрацьоване ядерне паливо, що не підлягає переробці, після відповідної витримки зберігається у спеціальних сховищах відпрацьованого ядерного палива, забезпечених багатобар’єрною системою ізоляції і захисту та обладнаних технічними засобами вилучення палива із цього сховища.
Протягом усього часу зберігання або захоронення радіоактивних відходів регулярно здійснюється контроль за їх станом, радіаційною обстановкою у сховищах радіоактивних відходів та навколишньому природному середовищі.

Стаття 18. Забезпечення фізичного захисту під час поводження з радіоактивними відходами

Забезпечення фізичного захисту під час поводження з радіоактивними відходами передбачає єдину систему планування, координації та контролю за комплексом організаційних та технічних заходів, спрямованих на запобігання несанкціонованому проникненню
до сховищ, доступу до радіоактивних відходів та їх використання,на своєчасне виявлення та припинення будь-яких посягань на цілісність і недоторканність споруд.
Забороняється діяльність, пов’язана з поводженням з радіоактивними відходами, якщо не вжито заходів щодо забезпечення фізичного захисту.
Порядок організації фізичного захисту під час поводження з радіоактивними відходами визначається законодавством.
Обов’язки щодо забезпечення фізичного захисту під час поводження з радіоактивними відходами покладаються на ліцензіатів.

Стаття 19. Перевезення радіоактивних відходів

Перевезення радіоактивних відходів можуть здійснювати юридичні або фізичні особи, які мають відповідні ліцензії, видані у встановленому законодавством порядку.
Перевезення радіоактивних відходів здійснюється у
транспортних пакувальних комплектах відповідно до затверджених норм, правил і стандартів щодо перевезення радіоактивних відходів, якими передбачаються:
порядок їх перевезення;
права та обов’язки вантажовідправника, перевізника та отримувача;
заходи безпеки;
вимоги до упаковки та транспортних засобів;
заходи на випадок дорожньо-транспортних подій під час перевезення радіоактивних відходів;
запобігання та заходи щодо ліквідації наслідків можливих радіаційних аварій.
Міністерство внутрішніх справ України розробляє комплексну систему заходів щодо попередження дорожньо-транспортних подій під час перевезення радіоактивних відходів.
Умови та режим перевезення радіоактивних відходів повітряним, залізничним, водним або автомобільним транспортом погоджуються з відповідними службами Міністерства внутрішніх справ України.
У разі виникнення радіаційної аварії внаслідок
дорожньо-транспортної події під час перевезення радіоактивних відходів відповідальність за її ліквідацію, а також захист персоналу, населення, навколишнього природного середовища та матеріальних цінностей покладається на вантажовідправника, якщо інше не передбачено угодою про перевезення.

Стаття 20. Експлуатація сховищ радіоактивних відходів

Експлуатація сховищ радіоактивних відходів дозволяється після отримання ліцензії на право поводження з радіоактивними відходами.
Експлуатація сховищ радіоактивних відходів здійснюється відповідно до норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки із забезпеченням радіаційного моніторингу за станом сховищ радіоактивних відходів.
Контроль за станом навколишнього природного середовища в районах розташування сховищ радіоактивних відходів здійснюється за рахунок ліцензіата сховищ радіоактивних відходів.
Своєчасне інформування місцевих органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування про порушення під час експлуатації сховищ радіоактивних відходів покладається на ліцензіатів.
Ліцензіати забезпечують виконання заходів, спрямованих на ефективне використання діючих сховищ радіоактивних відходів.
Особливий режим на території сховища радіоактивних відходів та в санітарно-захисній зоні регулюється відповідно до законодавства.

Стаття 21. Закриття (консервація) сховищ радіоактивних
відходів

Закриття (консервація) сховищ радіоактивних відходів здійснюється за рішенням органу державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами, погодженим з органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
Припинення приймання радіоактивних відходів та консервація сховища радіоактивних відходів проводяться згідно з проектом закриття (консервації) сховищ радіоактивних відходів та нормами, правилами і стандартами радіаційної безпеки.
Після закриття (консервації) сховища радіоактивних відходів забезпечується зниження можливості несанкціонованого доступу до законсервованого сховища.
Для запобігання несанкціонованому заселенню територій, проведенню робіт, що можуть призвести до руйнування захисних бар’єрів, необхідно передбачати сукупність заходів щодо:
розміщення інформації та обмежень на картах, які зберігаються у відповідних органах державної виконавчої влади та органі державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами;
встановлення попереджувальних знаків з відповідними написами тощо.
Відповідальність за збереження документації, яка характеризує об’єкт, попереджувальних знаків, огорож тощо покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами і місцевий орган державної виконавчої влади.
Особливий режим на території сховищ радіоактивних відходів у санітарно-захисній зоні після їх закриття регулюється законодавством.

Р о з д і л VIIIПОРЯДОК РОЗМІЩЕННЯ, ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА ТА ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ОБ’ЄКТІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ
ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ
( Назва розділу VIII в редакції Закону N 1673-III від
20.04.2000 )

Стаття 22. Порядок прийняття рішення про проведення
проектно-пошукових робіт для розміщення
об’єктів, призначених для поводження з
радіоактивними відходами
( Назва статті 22 в редакції Закону N 1673-III від
20.04.2000 )

Рішення про будівництво об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, відповідно до компетенції приймають Верховна Рада України або Кабінет Міністрів України.
Про прийняття рішення про будівництво сховища радіоактивних відходів або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, а також про початок проектно-пошукових робіт на запланованому майданчику спеціалізоване підприємство по поводженню
з радіоактивними відходами повідомляє місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких планується будівництво.
Пропозиції щодо майданчика, які подаються спеціалізованим підприємством по поводженню з радіоактивними відходами, розглядаються за наявності:
необхідної інформації про споруджуваний об’єкт та про заходи, спрямовані на обмеження негативного впливу цього об’єкта на здоров’я населення і стан навколишнього природного середовища;
висновків державної екологічної експертизи;
висновків державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки.
Висновки цих експертиз повинні бути доступними для ознайомлення громадян та їх об’єднань.
Якщо майданчик визнається непридатним для спорудження сховища радіоактивних відходів або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, ліцензіат повинен провести роботи по рекультивації території та усуненню всіх екологічно шкідливих
наслідків, які зумовлені проведенням проектно-пошукових робіт.

Стаття 23. Порядок затвердження рішення по вибору майданчика для будівництва сховища або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами

Орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами у встановленому законодавством порядку подає на розгляд Верховної Ради або Кабінету Міністрів України
пропозиції щодо затвердження майданчика та отримання дозволу на будівництво сховища радіоактивних відходів або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, і повідомляє про це відповідний місцевий орган державної виконавчої
влади і орган місцевого самоврядування.
На розгляд подаються:
технічні характеристики сховища радіоактивних відходів або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами;
обгрунтування необхідності спорудження об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, і не менше трьох варіантів щодо майданчиків для його розміщення;
аналіз даних, які отримані під час проведення
проектно-пошукових робіт, стосовно безпеки майданчика;
характеристика навколишнього природного середовища в районі розташування об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та сховищ радіоактивних відходів;
висновок про вплив цих об’єктів та сховищ на людину та навколишнє природне середовище;
зауваження та висновки Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету України по геології і
використанню надр, Державного комітету України по гідрометеорології;
пропозиції та зауваження відповідних місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Рішення про вибір майданчика для спорудження сховища радіоактивних відходів чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, приймає Верховна Рада України або Кабінет Міністрів України відповідно до їх компетенції.

Стаття 24. Проектування, будівництво та введення в експлуатацію сховищ радіоактивних відходів або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами

Проектування сховищ радіоактивних відходів або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється відповідно до діючих норм, правил і стандартів з використанням технологій, які були підтверджені досвідом,
випробуваннями чи аналізом. ( Частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1673-III від
20.04.2000 )
Проект сховища радіоактивних відходів обов’язково повинен містити дві оцінки безпеки:
під час експлуатації сховища;
після закриття сховища.
Оцінка безпеки включає в себе аналіз сценаріїв розвитку можливих надзвичайних ситуацій, їх наслідків та порівняння результатів з критеріями безпеки. У разі позитивного висновку державних експертиз на проект у встановленому законодавством порядку видається ліцензія на будівництво.
Введення в експлуатацію сховища радіоактивних відходів або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, проводиться при наявності ліцензії на експлуатацію, виданої у встановленому законодавством порядку.

Р о з д і л IXПРАВОВИЙ РЕЖИМ ТЕРИТОРІЙ, ВІДВЕДЕНИХ ПІД СХОВИЩА РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ ТА ОБ’ЄКТИ, ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ

Стаття 25. Надання земельних ділянок під сховища
радіоактивних відходів та об’єкти, призначені
для поводження з радіоактивними відходами

Земельні ділянки, відведені під сховища радіоактивних відходів, або об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, надаються на весь визначений проектом період експлуатації та консервації згідно з земельним законодавством.

Стаття 26. Види діяльності, заборонені на територіях,
відведених під сховища радіоактивних відходів,
та об’єкти, призначені для поводження з
радіоактивними відходами

Земельні ділянки, відведені під сховища радіоактивних відходів, виводяться з господарського обороту і відмежовуються від суміжних територій санітарно-захисними зонами.
У межах санітарно-захисних зон забороняється:
проживання населення;
здійснення всіх видів водокористування, лісокористування та користування надрами, за винятком зумовлених затвердженими проектами;
проведення наукових досліджень без спеціальних дозволів;
здійснення без спеціального дозволу сільськогосподарської, лісогосподарської та іншої виробничої діяльності, спрямованої на одержання товарної продукції, а також будівництво об’єктів соціального та громадського призначення;
будь-яка інша діяльність, яка не забезпечує режим радіаційної безпеки.

Р о з д і л XСОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ
ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ

Стаття 27. Соціальні гарантії для громадян, які проживають або працюють у районі розташування сховищ
радіоактивних відходів та об’єктів, призначених
для поводження з радіоактивними відходами

Громадянам, які проживають або працюють у районі розташування сховищ радіоактивних відходів та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, гарантується право на компенсацію за шкоду, заподіяну цими сховищами та об’єктами.
Питання про вид, обсяги та порядок надання таких компенсацій у кожному конкретному випадку вирішується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 28. Соціальний захист персоналу, який працює з
радіоактивними відходами

Соціальний захист персоналу, який працює з радіоактивними відходами, включає:
обов’язкове державне медичне страхування;
пільги щодо визначення пенсійного віку, скороченого робочого дня, обчислення надбавки до заробітної плати, отримання позик тощо.
Види та обсяг пільг визначаються законодавчими актами України.

Р о з д і л XIВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У
СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ

Стаття 29. Відповідальність за порушення законодавства у сфері поводження з радіоактивними відходами

Особи, винні у порушенні законодавства про поводження з радіоактивними відходами, несуть відповідальність за:
поводження з радіоактивними відходами без відповідної ліцензії;
порушення під час поводження з радіоактивними відходами вимог норм, правил і стандартів щодо безпечного ведення робіт;
невиконання умов ліцензування під час поводження з радіоактивними відходами;
невиконання приписів органів, які здійснюють регулювання у сфері поводження з радіоактивними відходами;
порушення вимог законодавства щодо обов’язкових державних експертиз та неврахування їх висновків;
приховування від населення або фальсифікацію інформації про екологічний стан на території, відведеній під сховище радіоактивних відходів чи об’єкт, призначений для поводження з
радіоактивними відходами;
невиконання службових обов’язків щодо попередження аварій та ліквідації їх наслідків на сховищах радіоактивних відходів та об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, а також приховування інформації про такі аварії;
використання радіоактивних відходів з метою заподіяння шкоди здоров’ю населення або окремої особи;
прийняття в експлуатацію сховищ радіоактивних відходів або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, без реалізації заходів щодо забезпечення захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища;
поставку, монтаж та введення в експлуатацію несправного обладнання;
прийняття в експлуатацію сховищ радіоактивних відходів чи об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, без спорудження та введення в дію всього передбаченого проектом комплексу цих об’єктів;
допуск до роботи з радіоактивними відходами осіб без відповідної підготовки, осіб молодше 18 років, а також тих, які мають медичні протипоказання;
порушення вимог щодо забезпечення фізичного захисту при поводженні з радіоактивними відходами;
несанкціоноване ввезення або вивезення радіоактивних відходів за межі України.
Законодавством може бути передбачено відповідальність і за інші порушення у сфері поводження з радіоактивними відходами.

Р о з д і л XIIМІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ

Стаття 30. Міжнародне співробітництво у сфері поводження з радіоактивними відходами

Міжнародне співробітництво у сфері поводження з радіоактивними відходами здійснюється відповідно до норм міжнародного права на основі широкого обміну досвідом та взаємодопомоги з іншими державами, міжнародними організаціями та науковими установами, які працюють у сфері поводження з
радіоактивними відходами.
Правовою основою міжнародного співробітництва у сфері поводження з радіоактивними відходами є норми міжнародних договорів, учасником яких є Україна.

Президент України                                                                        Л.КУЧМА

м. Київ, 30 червня 1995 року
N 255/95-вр

http://waste.com.ua/law/zakon300695-255-195vr.html

Поделиться в соц. сетях

Оставить комментарий или два