Судячи з того, що останнім часом щодня в Черкасах величезної популярності набула сокира, екологічні перспективи міста невтішні. Провінція запропонувала висловити своє ставлення до варварської вирубки дерев у Черкасах члену незалежної громадської ради обласних організацій екологічного спрямування Людмилі Ткаченко.
Її позиція виявилася однозначною: «У Черкасах триває справжній екогеноцид! Місто не має не те що чіткої, а взагалі – ніякої екологічної концепції й фактично розвивається в нікуди. Листи обуреної громадськості, надіслані в Мінприроди, — ігноруються. Спроби звернути увагу місцевої влади на екологічні питання – не помічаються…».

- Що саме Ви маєте на увазі?

—У мене стійке враження, що усім нам, тим, хто бажає жити у зеленому, чистому, охайному та екологічно безпечному місті, оголосили війну! У місті триває тотальна вирубка дерев. Ми виходимо, запитуємо: «Чи є дозвіл?». Чуємо у відповідь поспішне: „Дозвіл є!“. Як же треба не любити Черкаси, щоб дати дозвіл на вирубку багаторічного дуба на зупинці Сєдова? Чи — дозволити варварську вирубку реліктового Соснівського лісу? Чи — санкціонувати абсолютно безграмотну обрізку центральної каштаново-липової алеї? Яку треба мати пиху, яке нахабство, щоб заради лобіювання інтересів так званого «великого бізнесу» дозволити знищити Театральний сквер? Таких запитань назбиралося забагато. Черкаси, як місто-сад, скоро залишиться тільки на картинках. Вирубка дерев різного віку та різних порід у місті стала головною тенденцією господарювання цієї влади. Це перетворилося на нездорове масове явище. Так, ті дерева, що посадили замість зрубаних, можливо, приживуться. А чим нам дихати зараз? Хто вироблятиме кисень у центрі міста? Питання — питання…..
Складається враження, що черкащани в своєму місті – зайві. Ніхто, підкреслюю – ніхто з команди чинного мера – не піклується про збільшення в Черкасах зелених зон, про зменшення забруднюючих викидів в атмосферу. За неофіційною інформацією екологів, повітря у Черкасах перенасичене шкідливими речовинами, зокрема формальдегідом.
Проте, ми не побачимо про це неупереджених сюжетів по ТБ. Ніхто у владі відверто і чесно на ці теми не буде говорити. Хоча багато що видно неозброєним оком. Виїхавши за межі міста, добре видно гігантські „хмарки“ над „Азотом“. Куди вітер жене те, що викидается через азотівські труби? У наші легені!
Сьогодні чи не кожний „успішний“ бізнесмен вважає за обов’язок, будуватися в зеленій зоні чи облаштовувати біля власного бізнес-об`єкту парковку…
Згадайте, як знищили Театральний сквер? Вирили котлован, щоб місце „забити“. Що маємо? Величезну яму за парканом в самісінькому центрі. Цей котлован вже повзе. Треба думати, як захистити цю територію від зсувів. Такий підхід— вже не виняток, а яскрава черкаська тенденція. Захопити, знищити, спиляти, зруйнувати….
У центрі міста роками, як відверте знущання над здоровим глуздом, за парканом сховався величезний котлован. Безперечно, якщо забудовник, котрий отримав преференцію на цю землю від міської влади, не може збудувати об’єкт, Черкаський виконавчий комітет має відреагувати на це неподобство. Чи Одарич та його команда заплющили очі?

—А що у нас з бульваром Шевченка?

—Сьогодні бульвар — якась неповноцінна алея з облущеними лавочками, немов після бомбардування. І це, до речі, — обличчя Черкас. Центральна алея об`єднує три головні площі міста: Соборну, Богдана Хмельницького, 700-річчя. Цікаво, що архітекторами Черкас було задумано саме таку висадку дерев. Навіть, пролітаючи над Черкасами, колись можна було побачити, як через усе місто, немов зелена стрічка, простягалася колись вишукана алея.
Останнім часом наша славна каштаново-липова алея перетворюється на карикатуру.
Комунальні служби дуже (яке б слово підібрати?)… неоднозначно провели обрізку. Екологи стверджують, що занадто радикально. Цього року каштани Черкас не розквітли. Окрім того, над каштанами, як і раніше, роїться каштанова міль. Складається враження, що питання збереження зеленої зони бульвару владою ігнорується, а громадськості – не до дерев. Вважаю, що, не дивлячись на зміни, пов’язані із прийняттям нового Генерального плану, зелені зони обласного центру мають бути збережені за будь-яких умов.

- Ваші пропозиції…

—Вважаю, що черкащани повинні долучитися до «зелених справ» рідного міста. Гарна ідея, як на мене, — закріпити кожний відрізок алеї на бульварі за відповідними організаціями, яка розміщені обабіч неї. Нехай ще й позмагаються — у кого краща та квітучіша частина алеї вийшла. Організувати міське змагання навесні, визначити переможців. Здається, прецедентів ще не було. Це ефективніше, ніж створювати ілюзорні фонди на порятунок алеї, як це було торік. Вірю, в алею на бульварі Шевченка ще можна вдихнути нове життя. Нині ж бульвар „задихається“.

—У цьому році було виділено майже 2 млн. грн. на заміну дерев на вулиці Енгельса…

—На жаль, я не маю конкретних цифр для об`єктивного аналізу. Думаю, що таких цифр ніхто не знайде, бо планомірної, а не вибіркової, інвентаризації зелених насаджень не проводилось з часів незалежності.
Хоча те , що відбувається з черкаськими деревами добре видно кожному із небайдужих. Вирубка та знищення ведеться скрізь. Причому безграмотно та часто безпідставно. Усе робиться, нібито, з благими намірами — захистити під падаючих дерев перехожих, будівлі та транспорт. А нових насаджень, які б компенсували вирубку, дуже мало. Свіжий приклад: знесення дерев уздовж траси на вулиці Онопрієнка (в районі Луначарського). Дерева порубали у варварський спосіб та без погодження із жителями мікрорайону. Так, дерева були старі, проте вони добре захищали відкритий вітрам мікрорайон від вихлопних газів, відокремлювали кладбищенську зону від житлового масиву. Тепер це місце оголене. Жителі будинків бачать із вікон пейзаж з „могилами та вінками“.

Мені можуть сказати: мовляв, там вже висадили молоду рощицю. Але ж має пройти певний час, 4-6 років, щоб ці дерева вижили, підросли та змогли повноцінно виконувати роботу „зелених легенів“ для міста.
Потрібно було грамотно обрізати дерева, поступово видаляти старі та висаджувати молоді. Разом з тим, в середині «Луначарки» чомусь залишились поза увагою багато сухих та небезпечних, аварійних дерев. Буквально на другий день після вирубки на Онопрієнко, одне із сухих дерев впало на пішохідну доріжку й добре, що обійшлося без трагедій. Те сухе дерево 2 тижні так і лежить на тротуарі. Здається, його й не збираються прибирати.

—Враження, що вирубку проводять хаотично і там де заманеться, об`єктивне чи ні?

—Такі роботи потрібно проводити згідно розробленого та затвердженого плану озеленення. Окрім того, в МВК до даного часу не завершені роботи по винесенню в натурі площі територій та об’єктів ПЗФ (природно-заповідного фонду). Навпаки, ці площі передаються під будівництво. Останній приклад — 50 соток землі в парку Хіміків виділили під будівництво церкви, не дивлячись на те, що люди не підтримують цю ідею.
Дерева зносяться та висаджується стихійно й хаотично. Враження, що іншої мети, як добре пропіаритись, у міської влади немає. Висадили алею, відзняли сюжет, прокрутили його по місцевим телеканалам й забули…Забули про те, що за ними має бути догляд.

Пересаджування дорослих дерев, висадка без догляду молодих закінчується тим, що серед вулиці з’являється яскраве попередження-пам’ятник, як не потрібно саджати дерева. Таких прикладів, на жаль, більше, ніж достатньо. Наприклад, сквер Симоненка …Представники влади їздять за кордон, цікавляться інноваційними зеленими технологіями. Але — який з того толк? Що запроваджено із побаченого? Для прикладу, бюджет Полтави та Черкас майже однакові. Проте Полтава квітне і буяє квітами, а Черкаси — впевнено перетворюються на кам’яні джунглі. У центрі міста — куці фонтани та величезні парковки…
На мою думку, наша міська влада не готова втілити власні політичні лозунги про чисте та безпечне довкілля у Черкасах.
Запитайте у головного архітектора міста, скільки відсотків міської території у Новому Генплані відведено на екологічні питання? А я скажу вам— „нуль!“. Сьогодні майже всі вводи в експлуатацію приміщень об’єктів здійснюються без озеленення. На папері він є, як обов’язкова умова, а по факту — не має. Щоб не бути голослівною, згадаю, комплекс „Хрещатик-сіті“. У центрі міста звели кам`яний мішок, в якому дихати нічим, де немає жодної травинки, лише бетон, скло та асфальт.
Ми, черкащани, хочемо жити в здоровому середовищі. А що для цього роблять ті, кому ми довірили наші долі? Питання, мабуть, риторичне…

Хазан Павло Вікторович — український громадський та політичний діяч, заступник голови Партії Зелених України з 2009 року, представник Партії Зелених України у Європейській Партії Зелених (European Green Party) з 2010 року, голова Дніпропетровської обласної організації Партії Зелених України з 2008 року ,а також автор наукових та популярних праць у галузі сталого розвитку, екології та зелених технологій, автор музичних творів для гітари та фортепіано, пісень та романсів, співавтор міжнародного музичного компакт-диску «Source» (Freiburg, 1995), співавтор фільму «Коли ударять дзвони…» (Дніпропетровськ, 1999), присвяченого проблемам екологічної катастрофи в Україні, автор поетичної збірки «С-moll» (2010) і взагалі просто відома та талановита людина відзначає сьогодні свій 37 день народження!

Шановний Павле Вікторовичу!

Вітаємо Вас З днем народження!

Ви завжди відрізняєтесь від інших своїм оптимізмом і життєвим тонусом, Людяністю та чудовим настрієм, завжди наче сонце випромінюєте навколо себе щось гарне добре світле та позитивне!

Тиснемо Вашу міцну руку та бажаємо щастя, любові і здоров’я
як нашому найкращому другові, колезі та людині яка щиро кохає Україну та пілкується про її майбутнє.

Нехай люди завжди бачать і цінують Ваш рівень самовіддачі і нехай нас всіх і надалі вражають Ваші та наші спільні успіхи і допомагає вдача!

Нехай світлих смуг буде більше, ніж сірих, а у Вашому серці нехай завжди живуть надія і віра!

З найкращими побажаннями і повагою,
Олексій Ангурець, Яніна Лонська, Сердюковський Леонід, Кирило Івлев, Острогорська Валентина, Вірхоробіна Єлена, та всі Ваші інші колеги та однопартійці з усієї Дніпропетровськох області

В последние годы человек всё чаще сталкивается с природными катаклизмами и с их плачевными результатами. Землетрясения на Гаити и в Японии, ураганы в США, наводнения в Пакистане и Индии – все эти стихийные бедствия влекут за собой нарушения нормального энергообеспечения. Это стало одной из причин разработки альтернативных способов получения и использования солнечной энергии как инструмента в борьбе с природными катаклизмами в будущем.

Солнечный тент

Разработчики из компаний FTL Solar и Ascent Solar создали гибкие панели, которые не только обеспечивают солнечной энергией, но могут служить в качестве временного жилья людям в пострадавших от землетрясений районах. PowerMod, именно так назвали этот солнечный тент, может вырабатывать до 4,5 кВт-ч, чего вполне достаточно для работы вентилятора, лампы, холодильника и ноутбука. Вся система весит около 75 кг и достаточно мобильна, что позволяет легко перемещать её с места на место. Эта гибкая палатка может успешно использоваться и в обычное время для отдыха на природе.

http://subscribe.ru/group/alternativnaya-energiya/1219506/

Наприкінці лютого 2011 року в Національному авіаційному університеті з’явився еко-гуртожиток, де втілені побутові екологічні правила, зокрема, економія води, електроенергії, теплозбереження та роздільний збір відходів.

Жити екологічно — просто. Головне не забувати основні екологічні принципи. Їх студентам нагадуються спеціальні наліпки, розміщені біля вимикачів, кранів, а також на дверцятах холодильників. Такі попереджувальні знаки мають виховати культуру економії води та електроенергії. Також енергозбереженню в «зеленому» гуртожитку сприяють металопластикові вікна й енергозберігаючі лампочки. У гуртожитку обладнали також точку збору макулатури і встановили контейнери для роздільного збору відходів, зокрема, картонної упаковки з-під соків та молока.

Ідея створення першого в Україні екологічного гуртожитку належить студентам НАУ. А їх самих надихнули поради «Українського громадського екологічного кодексу». Цей документ презентували студентам на екологічних лекціях його розробники — Всеукраїнська екологічна ліга за підтримки компанії «Тетра Пак Україна».

Зелену ініціативу підтримали адміністрація університету, дирекція Студентського містечка та дирекція Інституту екологічної безпеки НАУ, а втілити еко-поради в життя зголосилися майже 600 студентів гуртожитку.
У сфері екології НАУ — найпрогресивніший навчальний заклад. Ще навесні 2006 року на його території запровадили систему роздільного збору відходів. «Створення першого в Україні еко-гуртожитку — це можливість зберегти ресурси планети й виховати екологічно свідомих громадян», — переконані його організатори.
— Ми зацікавились порадами «Українського громадського екологічного кодексу», адже вони не складні й у житті ними скористатися може кожен, — розповідає Володимир Яскель, керівник центру психологічно-педагогічної роботи НАУ. — Закривати кран, коли чистиш зуби, вимикати світло, виходячи з кімнати, сортувати відходи, викидаючи упаковку з-під соків і молока в окремий контейнер, щоб у подальшому її переробили… Це не важко, але дуже важливо для збереження ресурсів нашої планети. На старті проекту ми зафіксували середні показники лічильників, а через три місяці порівняємо дані щодо водо- та енергоспоживання. Хочемо з’ясувати, наскільки, завдяки дотриманню еко-порад, знизиться споживання води та електроенергії в гуртожитку. Також ми підрахуємо, скільки вдасться зібрати використаної картонної упаковки з під соків та молока.

Залучають нове покоління до «зеленого» світогляду з перших курсів. На еко-лекціях розповсюджують «Український громадський екологічний кодекс». А поділитися порадами, як зробити свій спосіб життя більш екологічним, запрошують і провідних екологів, і зірок музики. Наприклад, Кашу Сальцову — активістку еко-руху і лідера музичного гурту «Крихітка».
— Роздільний збір сміття і еко-звички споживання існують у більшості студентських гуртожитків у Європі та США. Такі норми поведінки легко запровадити, просто додавши їх до правил проживання в гуртожитку. І це м’який і правильний спосіб не лише скоротити витрати навчальних закладів на комунальні послуги, а й призвичаїти тисячі людей з вищою освітою до дружнього ставлення до природи.
Активним партнером ініціативи по створенню еко-гуртожитку стала компанія «Тетра Пак Україна». За її підтримки були надруковані наліпки з екологічними закликами й додатковий наклад «Українського громадського екологічного кодексу» спеціально для розповсюдження в НАУ. Компанія «Тетра Пак Україна» також встановила в будівлі гуртожитку оригінальні та привабливі контейнери для збору упаковки з-під соків та молока. Зібрана таким чином упаковка буде відправлятися на заводи для подальшої переробки та виготовлення вторинної сировини.
Як зазначив Сергій Размєтаєв, заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги: «Цей проект — пілотний. Якщо через три місяці, після оцінки результатів, ми зможемо назвати його успішним, Всеукраїнська екологічна ліга буде рекомендувати запровадження еко-гуртожитків в інших навчальних закладах України, а також лобіювати підтримку таких проектів на державному рівні».

За додатковою інформацією та фотоілюстраціями звертайтесь:
Юліанна Ковалевська
kovalevskaya@gmail.com
(044) 235 83 64/98, м.т. 096-203-15-16

http://eco.com.ua/content/v-ukraini-zyavivsya-pershii-ekologichnii-gurtozhitok

Як повідомляють засоби масової інформації, Прем’єр-міністр України Микола Азаров піддав критиці діяльність міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Анатолія Близнюка за незадовільний початок опалювального періоду, зокрема, затримку його початку в ряді областей. Серед таких називалися Івано-Франківська, Луганська, Херсонська області, а також АР Крим.

Про це ІА «Україна Комунальна» повідомили у прес-службі Мінрегіону.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наголошує, що нинішній початок опалювального періоду не є чимось надзвичайним, і відбувається за планом, а відсутність масштабних системних аварій на системах теплопостачання свідчить про задовільну підготовку до його проведення. Технічний стан мереж теплопостачання, відсутність сучасної термоізоляції будинків, кліматичні характеристики, а іноді – звичайне зволікання місцевої влади стали причиною затримки початку обігріву помешкань громадян.

Причиною звернень громадян із названих областей стали, у переважній більшості, локальні пориви тепломереж, яких неможливо уникнути при їх нинішньому стані. Нагадаємо, що більше 4,5 тис. км тепломереж у двотрубному обчисленні – катастрофічно зношені.

Крім того, наприклад, у Луганську, місцева влада вчасно не уклала договори на постачання газу, що призвело до затримки із початком обігріву споживачів. У тому ж Луганську 13 будинків, де створені ОСББ, ухвалили рішення про самостійне визначення початку опалювального періоду для цих будівель, внаслідок чого розпочали його тільки у другій – третій декаді жовтня.

Найвищі посадові особи неодноразово наголошували на необхідності економії ресурсів та енергоносіїв. Тому розпочинати обігрів помешкань, наприклад, у Севастополі, раніше 28 жовтня не було жодних підстав. Адже тільки того дня середньодобова температура у місті морської слави стала нижчою за 8 градусів за Цельсієм. До слова, у Ялті й досі температура вища.

Підсумовуючи, необхідно зазначити, що нинішній стан систем життєзабезпечення є нічим іншим, як результатом ставлення держави до цього сектора економіки, що відобразилося у хронічному недофінансуванні галузі, відсутності системних реформ, неадекватній тарифній політиці. Ситуація частково стала змінюватися лише із виданням відповідного Указу Президента та створення національного регулятора – Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг.

Стосовно ж перебігу включення опалення, Мінрегіон продовжує координувати діяльність місцевої влади з нормального проходження опалювального періоду.

За інформацією регіональних структурних підрозділів з питань житлово-комунального господарства локальні аварії теплових мереж, пошкодження внутрішньобудинкових систем опалення ліквідовуються протягом доби.

У Мінрегіоні здійснюється цілодобовий збір інформації про хід запуску тепломереж у регіонах, ведеться реєстр проблем, які виникають при цьому, вживаються термінові заходи реагування. На офіційному сайті Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (www.minregion.gov.ua) розміщена інтерактивна карта із зазначенням контактів місцевих диспетчерських служб.

http://jkg-portal.com.ua/ua/news-gkj/jkgteplo/13735-mnregon-pro-teplomerezh-shho-mamo-te-mamo