Дорогую нашу незаменимую помощницу, коллегу и активистку Валентину Острогорскую мы поздравляем
С Днем Рождения!
Желаем преуспевать во всех начинаниях, добиваться своей цели, а главное быть счастливой и любимой!
Пусть сбудутся все твои мечты, большие и маленькие.
Искренне,
Председатель ДОО ПЗУ Павел Хазан и
Руководитель секретариата ДОО ПЗУ Алексей Ангурец
Дорогая Валентина!
Очень рада с тобой работать. Ты просто незаменимый и безотказный человечек! С днем рождения тебя!
Пусть наша совместная работа на благо зеленой идеологии и нашей страны принесет свои плоды и позволит нам испытывать чувство морального удовлетворения от проделанной работы.
Ты – самая добрая и самая активная наша активистка!
Пусть твоя жизнь всегда будет наполнена добром, радостью, благодарностью и счастьем.
С уважением,
Заместитель председателя ПЗУ в г. Павлограде и координатор информационного отдела ДОО ПЗУ
Янина Лонская
Валя, С днем рождения!
Очень приятно знать, что есть такой человек как ты, вместе с тобой работать и просто общаться.
Ты достойна в жизни всего самого лучшего.
Пусть твоя звезда всегда ярко светит над твоей головой и ведет тебя по жизни. Крепкого тебе здоровья, обязательно материального благополучия, творческих идей, везения, личного женского счастья и исполнения заветных мечт.
Искренне,
Оператор, фотокорреспондент и активистка ДОО ПЗУ
Елена Верхоробина
Милая Валечка!
В тебе скрыт большой потенциал, много талантов и отличные личностные качества. Даже не представляю на сколько сложно было бы работать без тебя.
В этот замечательный день хочу поздравить тебя С днем рождения! Ты помудрела, похорошела и выросла по всем показателям еще на один год. Оставайся всегда такой же веселой, доброй, жизнерадостной, позитивной, сногшибательной, творческой, привлекательной и обаятельной!
У Дніпропетровську у зв’язку з святкуванням Дня міста буде перекрито рух.
12 вересня у День міста на окремих вулицях буде перекрито рух усіх видів транспорту у зв’язку з проведення масових заходів, повідомляють у департаменті взаємодії з правоохоронними органами, мобілізаційної та оборонної роботи і з питань надзвичайних ситуацій Дніпропетровської міської ради:
З 8:00 до 12:00 по проспекту Карла Маркса від вулиці Сєрова до вулиці Карла Лібкнехта (крім трамвайного маршруту № 1);
З 8:00 до 21:00 по проспекту Карла Маркса від вулиці Леніна до вулиці Карла Лібкнехта;
З 10:00 до 12:00 за площі Червоній від вулиці Челюскіна до вулиці Карла Лібкнехта;
З 13:00 до 24:00 по вулиці Плеханова від вулиці Московської до вулиці Набережної Леніна (крім автотранспорту загального користування до вулиці Миронова);
З 15:00 до 24:00 по вулиці Набережній Леніна від Мерефо-Херсонського мосту до Центрального мосту в обох напрямках;
З 15:00 до 24:00 по Центральному мосту в обох напрямках.
Енергетична безпека стане одним з головних питань тристоронньої міжпарламентської Асамблеї «Україна – Польща – Литва», що відбудеться 7-8 жовтня. Про це сьогодні повідомила голова Сейму Литовської Республіки Ірена Дягутене в інтерв’ю журналістам
Голова Литовського Сейму нагадала, що тема енергетичної безпеки була висунута ще Головою Європарламенту Єжи Бузеком. «Сьогодні і Україна, і Польща, і Литва, і інші Балтійські країни стикаються з проблемами енергетичної безпеки, тому ми повернемося до енергетичної декларації Європарламенту», – сказала Ірена Дягутене.
Вона також відзначила, що стратегічне партнерство залишається головним пріоритетом українсько-литовського співробітництва. «Україна – наш стратегічний партнер. Ми завжди виступаємо за шлях України до Євросоюзу і готові бути в цьому посередником».
Голова Литовського Сейму також відзначила, що Литва зараз готова прийняти на стажування держслужбовців з України, які повинні ознайомитися з досвідом інтеграції в Європейський Союз. Литва також готова розвивати співробітництво з Україною на рівні університетів. «Це буде спосіб не лише політичного співробітництва, але і шлях для спілкування наших народів», – сказала Ірена Дягутене.
Вона також відзначила, що їй дуже приємно знаходитися в українській столиці. «Було приємно розмовляти з Головою Верховної Ради України. Я вперше в Україні і вперше у Києві. Це дуже приємне місто, і тут дуже приємні люди», – сказала голова Литовського Сейму.
«І бачив козак Мамай, що Чумацький шлях був лише смужкою на Його долоні… » (Ведослав Довгочуб)
В своєму житті я мав честь знати діда Онися з Кобрина, що біля Бреста. Невисокий дідусь, сутулуватий з глибокими очима і швидким характером. Швидко думав, швидко сіно косив, швидко з бабцею говорив і тільки по вечорам без поспіху ладнав свій інструмент. Відомий він був тим, що двічі захищав Брестську фортецю. В 1939 році і в 1941 році.
Маючи нагоду спілкуватись з такою не пересічною особистістю як дід Онись, щоразу перепитував його про одну і ту ж подію.
- Діду, а розкажіть як ви захищали Брестську фортецю?
- Коли я був герой чи ні.
- Коли герой.
- То в 1941 році. Німці добре взяли в кільце. Ні дня, а ні ночі. Страх. Багато загинуло. Четвертого дня нам вдалось вирватись з фортеці. Ховались по лісам. Потім по домівкам розійшлись. Так вижив.
Коли дід Онись розповідав про війну то ставав старішим і голос його повільнішав при всій швидкості його натури.
- Діду , а коли Ви були не герой?
- То Юрко в 1939 році. Тоді нас німці затиснули в фортеці і штурмували…
- Всі форти тримали?
- Та які всі. Нас мало зосталось. В форт Сікорського Гудеріан загнав нас.
- Здались?
- Не відразу. У німців гармати слабі були , а форт міцний. Майже тиждень сиділи в нім. Тоді совєтські почали штурмувати. У них гармати сильні, стіни рушили.
- Все таки наші допомагали німцям?
- Юрко, я не знаю які то ваші. Наші фортеці захищали.
Дід Онись був герой і в 1941 році і в 1939 році. Він захищай свій край. Від небажаних гостей. Що там робили воєначальники чужих армій Гудеріан і Кривошеєв питання історії. З 13 вересня 1939 року війська Гудеріана штурмували Брест і фортецю. Понісши втрати і не маючи можливість своєю артилерією рушити форт Сікорського німецький генерал віддав його на знищення радянським військам. 24-25 вересня масові артобстріли і штурми щоб вибити слов’ян з форту. 26 в день знову артобстріл, а в ночі захисники залишили фортецю.
Радянські газети про цю подію писали : «Во избежание всякого рода необоснованных слухов насчет задач советских и германских войск, действующих в Польше, правительство СССР и правительство Германии заявляют, что действия этих войск не преследуют какой-либо цели, идущей вразрез с интересами Германии или Советского Союза и противоречащей духу и букве пакта о ненападении, заключенного между Германией и СССР. Задача этих войск, наоборот, состоит в том, чтобы восстановить в Польше порядок и спокойствие, нарушенные распадом польского государства, и помочь населению Польши переустроить условия своего государственного существования».
Кому в 1939 році вдалось заховатись в лісах, когось шляхи привели в Катинь, хтось представився Всевишньому. Різні долі чекали захисників.
Померли і герої нарису, Гайнц Гудеріан 14 березня 1954 року, Семен Кривошеїн 16 вересня 1978 року, дід Онись Ковзик 18 квітня 1988 року. Кожен представився, одне знаю, що в раю дід Онись поряд з солдатами різних армій. Котрих послали на війни. Котрі кинули по нужді свій промисел і сім’ю, Надіюсь, що тих нелюдів, що гнали їх на війни в Раю нема. Війна не божа справа. Якщо інший варіант, то тоді Бога нема.
Мав честь знати діда.
- Діду Онись! Ви від якої армії до монументу квіти нестимете?
- Від МІСЦЕВОЇ.
+++
Гейнц Гудеріан – (17.06.1888 року – 14.05.1954 року) , генерал-полковник німецької армії (1940), військовий теоретик.
Нагороди в період другої світової війни
* 5.9 1938 р. – Залізний хрест II ступеня,
* 13.9 1939 р. – Залізний хрест I ступеня.
* 27.10 1939 р. – Лицарський хрест.
* 17.7 1941 р. – Дубове листя до Рицарського хреста.
Семен Кривошеїн (28 листопада 1899, Воронеж – 16 вересня 1978, Москва) – радянський воєначальник, генерал-лейтенант танкових військ, Герой Радянського Союзу.
Друга світова війна
Нагороди
* три ордени Леніна
* три ордени Червоного Прапора
* орден Кутузова 1-го ступеня
* орден Суворова 2-го ступеня
* орден Червоної Зірки
* медалі
* Удостоєний звання «Почесний громадянин міста Бреста».
Дід Онись (11.04.1917 року – 24.04.88 року) Рядовий усіх армій.
Селянин. Білорус. Нагород нема. До чужих земель із зброєю не ходив.
Почестей в німецькій армії і радянській не мав.
Не удостоєний звання «Почесний громадянин міста Бреста».
1 вересня в Україні відзначається День знань. У навчальних закладах по всій країні лунають перші дзвінки, сповіщаючи про початок нового навчального року.
Цього року в школи підуть 405 тисяч 500 першокласників (проти 393 тисяч минулого року), а всього – понад 4 мільйонів 300 тисяч учнів. Експерти прогнозують, що новий навчальний рік, який може бути вкрай складним для педагогів через реформи шкільної освіти, введені міністром МОН Дмитром Табачником.
Влітку в Україні повернули 11-річну систему навчання і ввели обов’язкове дошкільну освіту з п’яти років. При цьому немає ані нових програм, ні підручників.
В уряді стверджують, що примусово дітей старшого дошкільного віку ніхто не буде готувати до шкільного навчання і ніякі спеціальні програми, а тим більше підручники, не потрібні. Приймати дітей на дошкільну освіту будуть протягом усього року, при цьому батьки мають право обирати різні форми здобуття дітьми дошкільної освіти. Ніяких документів про отримання дітьми дошкільної освіти не передбачається.
Але й на цьому влада завершувати реформи не збираються. Попереду відновлення іспитів при вступі до вузів і співбесід з приймальною комісією, введення плати за користування бібліотекою, а також ускладнення процедури зовнішнього незалежного тестування.
Тести український уряд збирається зробити платними. Щоправда, гроші будуть брати, якщо випускник хоче здати тести з більш ніж трьох предметів. Проект постанови Кабміну розроблявся за ініціативи Українського центру оцінювання якості освіти. Його директор Ігор Лікарчук розповів, що про це нововведення просили самі батьки. «Люди хочуть здавати більше тестів більшу кількість предметів, ніж це може профінансувати державний бюджет», – пояснив урядовець
1