На прохання редакції журналіст Олег Ільїн зустрівся з народним депутатом останнього скликання, доктором наук в галузі сталого розвитку,засновником міжнародної науково-експертної Громадської організації «Ecostar» Віктором
Борисовичем ХАЗАНОМ. До вашої уваги пропонуємо запис бесіди:

– Що являє собою «Ecostar» і з якою метою створено цю організацію?

– Це громадська організація. Закон України визначає громадську організацію як об’єднання громадян з метою захисту своїх прав. На жаль, в нашій свідомості ще побутує радянське розуміння таких структур як покликаних реагувати на звернення громадян. Справжнє ж місце громадської організації, її ефективна роль у суспільстві
– роль посередника у взаємодії влади і суспільства.
«Ecostar» – об’єднання науковців, які прагнуть донести суспільству і владі свій незалежний погляд з питань сталого розвитку й екологічної безпеки.
– До речі, як на мене, саме незаангажованого, незалежного погляду в Україні бракує мало не в усіх галузях…

– Я про це весь час і кажу! Академія наук також не може дати незалежних оцінок. Ця поважна наукова установа є частиною державної системи й вибудувана за принципом вертикалі. Саме потреба незалежної оцінки господарської діяльності привела мене до думки створити таке об’єднання.
Серед моїх друзів багато визначних вчених з різних країн світу. Це фізики,екологи, інші фахівці. Метою нашого згуртування є, перш за все, внутрішня й зовнішня екологічна безпека України.
Ми прагнемо виявляти й пропонувати до впровадження нові безпечні технології в різних галузях виробництва. За нашим задумом «Ecostar» має бути науковоприкладною відповіддю на виклики післячорнобильської доби.
– Вчені з яких країн входить до організації?

– В «Ecostarі» співпрацюють вчені з Канади, Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Швеції, Франції,Польщі. Відділення нашої організації активно працюють у цих країнах. Зараз наше відділення відкривається в Ізраїлі.
– Це дуже добре. Наскільки менівідомо, єврейська держава має значний досвід у вирішенні питань екологічної безпеки…

– Саме так! Я спілкувався з колегами в університеті Єрусалима. Справді,рівень і фундаментальних і прикладних
досліджень в галузі екобезпеки в Ізраїлідуже високий. До речі, всі дослідження єврейських вчених спрямовані на раціональне й безпечне використання досить складних природних умов країни.
Та повернімось до «Ecostar». Хочу сказати кілька слів про наші здобутки.
Найперше, про що хочеться сказати, це наукове освоєння Чорнобильської зони.
Там працює багатопрофільна моніторингова лабораторія. Я започаткував екскурсії до Чорнобиля. На жаль, зараз цей проект викривлено. Йшлося про екскурсії для науковців. Не про людей, які представляють інтереси тих чи інших фірм. Проведенням екскурсій займається одна-єдина людина. Тобто проект немає жодної комерційної мети. Ми зустрічали пропозиції про створення спеціального відділу в міністерстві. Однак наша мета – не заробляти гроші на національній трагедії. Нагальна потреба об’єктивного спостереження за розвитком ситуації на теренах, прилеглих до АЕС, приводить туди багатьох незалежних науковців.
Хочу сказати про спільний українсько-французький проект. Через посольство Французької Республіки ми зв’язалися з провідними науковцями цієї країни й видали двотомник праць французькою й українською мовами. Збірка містить дослідження з питань генетично модифікованих організмів, екологічної безпеки, сталого розвитку та ін.
Наступним важливим чинником діяльності «Ecostar» є проведення наукових конференцій з питань фундаментальної
науки. Наш основний, так би мовити, ідеологічний принцип полягає в тому, що прийняття управлінських рішень має ґрунтуватися на досягненнях фундаментальної науки. Тож ми провели дві конференції з питань фундаментальних досліджень у фізиці. Перша була, скоріше, невеликим семінаром. Тоді ми зібрали близько сорока науковців. Друга стала по-справжньому представницькою. В її роботі взяли участь кілька сот вчених з багатьох країн.
Зауважу, що для проведення таких форумів ми залучаємо лише власні кошти. Це певною мірою, пересторога,
що дозволяє зберігати неупередженість досліджень і незалежність їхніх результатів. Наголошую на тому, що ми не залучаємо жодної копійки державних коштів.
«Ecostar» сьогодні залишається однією з небагатьох по-справжньому незалежних науково-експертних організацій. Дотепер ми не маємо спеціального штату працівників.
Однак професійне й кваліфіковане поширення інформації потребує залучення відповідних і людських, і матеріальних ресурсів. Нам під силу вирішення цих нагальних організаційних питань.
– Вікторе Борисовичу, останнім часом виникають нові проекти й ідеї стосовно охорони довкілля.
Якої Ви думки про «Екологічну Конституцію Землі»?

– Я підтримую все, що може мати позитивний вплив на вирішення проблем сьогодення. Однак, слід розуміти, що за своєю суттю й спрямуванням подібний проект є радше в позитивному значенні слова пропагандистським, ніж прикладним. Досвід останніх десятиліть приводить до невтішних висновків. Міжнародні домовленості стосовно захисту довкілля досягаються дуже важко й виконуються вельми неохоче. Згадаємо той самий «Кіотський протокол», навколо якого точаться постійні суперечки. Його досконалість також викликає цілком обґрунтовані сумніви. Ні для кого не секрет, що наша держава продає квоти на шкідливі викиди через згортання виробництв, а не завдяки впровадженню досконалих сучасних технологій в металургії та хімічній промисловості.
Мушу сказати, що міжнародні документи з питань захисту довкілля не мають достатнього спонукального впливу ні на уряди, ні на промислові кола. То й прийняття «Екологічної Конституції Землі» як документа правового, я вважаю, неможливим через значні культурні й законодавчі розбіжності в практиці країн світу.
Та цей проект може відіграти значну позитивну роль тим, що увагу громадськості буде (далеко незайве!)
ще раз звернуто на стан планети Земля і на потребу вкрай обережного поводження з її ресурсами.
Основні рішення відносно довкілля мають прийматися на національно-державних рівнях. Найважливішим
для прийняття будь-яких рішень чинником є громадський запит. Суть сталого розвитку полягає в комплексному підході до соціальних, економічних і природних питань.
Власне для справжнього переходу до сталого розвитку потрібна зміна наукового погляду на розвиток суспільства. Цей погляд має включати оптимізацію впливу діяльності людини на довкілля. Сьогодні кожний науковець займається досить вузькою галуззю – психологією, економікою, соціологією, екологією.
Ці знання слід об’єднати, аби досягти не просто поліпшення стану природного середовища. Мета полягає в тому, щоб в основу розвитку суспільства були покладені інші принципи.
– Коли в цьому контексті поглянути на сучасний стан української енергетики й гучні голоси на підтримку
атомної електроенергетики…

– Останні події в Японії практично й безповоротно довели, що існуючі традиційні реактори небезпечні. При будівництві АЕС Фукусіма не було враховано дуже низьку імовірність збігу в часі цунами й землетрусу. У нас, в Чорнобилі, не було взято до уваги ідеалогічний чинник швидкісної зупинки реактора з порушенням технології процесу.
Скільки ще нещасть має статися, аби виробничники побачили згубність саме такого шляху розвитку атомної
енергетики?
Тепер до поширеного аргументу прихильників традиційних АЕС. Електростанції такого типу дешеві в експлуатації. Безпосереднє утримання устаткування тут і справді потребує менших коштів.
Та до якої статті витрат на АЕС зарахувати кошти на зберігання відходів? На щастя, ще жодне родовище радіоактивних відходів у світі не спричинило аварій. Та саме в цій частині експлуатації атомних
станцій можливе неконтрольоване використання коштів.
Мова не про заборону використання енергії розщеплення атомного ядра для одержання електрики. Йдеться про те, що сучасна світова енергетика виявляє постійну заангажованість,використовуючи лише один спосіб
перетворення атомної енергії в електричну. Тут просто слід перейти до застосування інших технологій. Звісно, для технологічного переоснащення цілої галузі знадобляться кошти. Та зрозуміло й інше. Вкладення в безпеку повернуться значними збереженнями під час експлуатації.
Але головна проблема нашої енергетики в іншому. Від Радянського Союзу Україна успадкувала централізовану мережу електропостачання. Одним із джерел потенційної небезпеки є лінії електропередач. Слід перейти до системи локального вироблення й постачання електрики.
– Гаразд. Якими тоді можуть бути джерела електроенергії? Спроби розвитку вітроенергетики в нашій країні не дістали належної державної підтримки.

– А що Ви скажете про відходи? Підраховано, наприклад, що одна свиноферма може забезпечувати в Україні електрикою 30000 споживачів. Щодо вітроенергетики. Коли «вітряки» виробляють значну кількість електрики на півночі Німеччини, на узбережжях Північного моря й Балтики, в нашій країні таких можливостей значно більше.
– Років п’ятнадцять-сімнадцять тому на Південному машинобудівному заводі бралися до виробництва вітроенергетичних установок. Тоді цей проект вважався практичним вирішенням питання електропостачання країни.
– Мушу звернути вашу увагу на зовсім не енергетичний і не екологічний аспект питання. Енергія руху повітря, на відміну від використання збагаченого урану, вугілля, газу, не дає можливості прихованого використання коштів. Дуже важко підвищити ціну на електрику, вироблену вітровою установкою,або одержану при використанні біологічної сировини.
Тож тут ми знову повертаємось до зв’язку соціально-економічного й природоохоронного мислення.
На превеликий жаль, прагнення неконтрольованого одержання й використання грошей в нашій свідомості сьогодні сильніше за міркування природної безпеки.
Саме шляху зміни таких шкідливих звичок в мисленні й присвячує,
в кінцевому підсумку, свою діяльність «Ecostar».

(Спеціально для «Технополіса»)
О. Ільїн

В Днепропетровске полным ходом идет подготовка к реформированию системы здравоохранения. Но даже на обеспечение сегодняшних нормативов денег не хватает.

«Сегодня по нормам должна быть 101 машина скорой помощи, у нас их 76, — рассказал директор департамента охраны здоровья горсовета Александр Рудяк. – Мы хотели купить еще машины, но самая дешевая «скорая» стоит 450-500 тысяч, реамобиль – 1,5 миллиона гривен. На доукомплектацию надо около 50 миллионов. А максимально дается 20-30% от необходимого бюджета».

Горздрав планирует реконструкцию приемного покоя больницы скорой помощи. Уже готов проект капремонта, чиновник заверяет, что в скором времени он будет соответствовать европейским нормам. Там даже установят современные дорогие томографы и прочую необходимую аппаратуру.

В рамках реформирования хотят увеличить количество пунктов скорой помощи. Сейчас их 8, по одному на каждый район. Чтобы обеспечить приезд скорой в течение 10 минут с момента выезда необходимо 18 пунктов скорой медицинской помощи. Пункты скорой помощи будут располагаться при лечебных учреждениях, заявил Рудяк. К тому же службу скорой помощи разделят на две: неотложную и экстренную. Неотложная будет выезжать к больным онкологическими заболеваниями, больным с повышенной температурой, гриппом. Экстренная будет обслуживать нуждающихся в скорейшей госпитализации и оказывать срочную медпомощь.

«Каждое лечебное учреждение будет иметь автомобиль скорой помощи, который будет обслуживать не ургентных больных, а плановых, — заметил Рудяк. – Если человек заболел и вызвал, то приедет врач и окажет помощь и назначит лечение».

В этом году продолжат строить радиологический центр, на это из госбюджета выделяются 10 миллионов гривен. Также продолжат оборудовать семейные амбулатории. В 24-х амбулаториях семейного типа сегодня работает 75 семейных врачей. А потребность Днепропетровска в специалистах такого рода гораздо больше.

«Нам необходимо 600 семейных врачей, — заявляет Рудяк. – В этом году мы планируем подготовить 20 специалистов. Подготовка одного семейного врача стоит 7 тысяч гривен».

На полноценную реформу необходимо 5-6 лет, считает Рудяк. По закону, который скоро примут, реформа в пилотных областях должна пройти до 2014 года. Разработанные горздравом планы реформирования здравоохранения в Днепропетровске уже лежат в Кабмине. Местные чиновники предложили несколько вариантов реформирования и перепрофилирования лечебных учреждений города. Они распределили все городские клиники и больницы по трем уровням. В каждом округе будет клиника интенсивного лечения, клиники вторичной помощи, так называемого планового лечения и хосписы.

Например, в один округ объединят Жовтневый и Бабушкинский районы. Клиникой интенсивного лечения станет или горбольница №16, или медсанчасть №56. Плановой будет горбольница №15. Один из корпусов этой больницы можно рассматривать как хоспис, считает чиновник.

Текст: Кристина Выхристенко

http://gorod.dp.ua/news/63768

На сайті www.Zakono proekt.Org.UA  оприлюднено законопроект про вибори до Верховної Ради України, що був підготовлений за дорученням Президента України В.Януковича Міністерством юстиції Україн, зазаначається на сайті www.Zakonoproekt.Org.UA

Зареєстровані користувачіі можуть прийнти участь і в обговоренні тексту законопроекту  про вибори народних депутатів України.

Партія Зелених України є членом Європейської Партії Зелених (European Green Party), що має одну з найпотужніших фракцій у Європарламенті. ПЗУ — єдина партія в Україні, що є членом Європейської партії.

 В минулому році ми брали участь у розробці макроекономічного розвитку Європи в рамках Нового Зеленого Курсу — політичної програми Європейських зелених, що вперше була запропонована напередодні останніх виборів до Європейського парламенту та отримала підтримку громадянами країн Європейського Союзу. Зараз продовжується робота над іншими блоками Нового Зеленого Курсу.

Суть програми полягає в тому, що основою сучасної європейської економіки має стати концепція сталого розвитку, рівноправ’я між розвинутими країнами та тими, що розвиваються, а також рівні можливості теперішніх та прийдешніх поколінь, гендерний баланс, солідарність та духовність. Ми впевнені, що Новий Зелений Курс має стати основою зеленої стратегії в Україні на всіх рівнях.

Розвиток зеленої макроекономічної політики, де перший крок – це зміна головного макроекономічного показника, а саме — валового внутрішнього продукту (ВВП). Недоліком ВВП є перш за все те, що він не є інтегральним показником благополуччя країни. Таким чином країни, основним джерелом доходів яких є виробництво зброї, або інтенсивне використання вичерпних ресурсів (газ, нафта, вугілля) чи атомної енергії, будуть першими за показником ВВП, але будуть перебувати позаду за інтегральним показником розвитку людини (human development index).

Ми впевнені, що Україна має бути в Європі не тільки географічно, але і політично. Отже Європейська Партії Зелених формує нову зелену політику в Європі, що в найближчій перспективі має стати основою для управління в ЄС. Партія Зелених України є частиною цих процесів та провідником Нового Зеленого Курсу в Україні.