Как в свое время идеи Адама Смита оказали революционное влияние, так сейчас прокладывают путь к признанию идеи экологической экономики, впервые сформулированные в 1996 г. Германом Дейли в работе «Вне роста: экономическая теория устойчивого развития»

ЗЕЛЕНАЯ ЭКОНОМИКА: УСЛОВИЕ ВЫЖИВАНИЯ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА

С позиции зеленой экономики, экономическая система человечества рассматривается не как «вещь в себе», а как открытая зависимая подсистема в составе крупной системы биосферы планеты. К стоимости товара при таком подходе следует включать не только расходы, непосредственно понесенные человеком при его изготовлении и потреблении, но и затраты биосферы. Следует учитывать себестоимость товара для системы в целом, стоимость энергетических и вещественных ресурсов, которые были потрачены на его изготовление (с учетом их дефицитности не только для человека, а и для биосферы), и стоимость «услуг» окружающей среды: по обезвреживанию отходов от его изготовления и потребления, и по восстановлению использованных ресурсов.

В экологической экономике ключевую роль играет концепция «естественного капитала». Исходя из классического определения капитала как «фонда, который продуцирует поток полезных товаров и услуг», природный капитал – это фонд, который продуцирует поток природных ресурсов и услуг. Cоставляющими природного капитала являются залежи полезных ископаемых, природные популяции животных и растений, пресноводные бассейны, поддерживающие водоснабжение, плодородные почвы и т.д. Кроме полезных товаров и ресурсов, природный капитал предоставляет людям ряд услуг, а именно: восстановление плодородия почв, фотосинтез и регенерацию кислорода, кругооборот веществ в природе, самоочистку воздуха и водоемов, поглощение отходов, рекреационные услуги и т.д.

Таким образом, доходы от природного капитала включают природные товары и природные услуги, при этом созданный человеком производственный капитал не способен заменить природный капитал. В отличие от классической рыночной экономики, которая предусматривает возможность замены природного капитала эквивалентным по стоимости искусственным капиталом, для экологической экономики естественный, человеческий капитал лишь частично заменимым, а в большинстве случаев – взаимодополняющим и незаменимым.

Цель экологической экономики – обеспечить сбалансированное развитие человеческого общества, то есть такое развитие, при котором удовлетворение потребностей нынешнего поколения не ставит под угрозу удовлетворение потребностей всех последующих поколений. Классическая экономика стремилась избежать любых ограничений производства и достичь его неограниченного роста. Экологическая экономика, наоборот, считает необходимым начинать с определения естественных границ роста производства, которые определяются интенсивностью потока энергии и периодом кругооборота вещества в биосфере.

ЭКОНАЛОГОВАЯ РЕФОРМА: ПЕРЕХОД К ЗЕЛЕНОЙ ЭКОНОМИКЕ РЫНОЧНЫМ ПУТЕМ

Одной из сильных сторон экологической экономики является возможность воплощения в жизнь ее принципов с помощью инструментов рыночной экономики. Весомым рычагом, позволяющим без прямого административного вмешательства направить вектор экономического развития в определенную сторону, является налоговая политика. Хотя первоначально налоги выполняли преимущественно фискальную функцию, в современной экономике на них возлагают также регулирующую и стимулирующие функции.

Современная налоговая система в большинстве стран мира сформирована на базе устаревшего мировоззрения, когда естественный капитал считался «бесплатным». Совершенно очевидно, что такая структура налогообложения способствует истощению природных ресурсов и загрязнению окружающей среды. Вместе с тем, эта же структура налогообложения стимулирует работодателя максимально экономить на открытии новых рабочих мест и на заработной плате, способствует сокращению числа рабочих мест, следовательно, безработице.

Сложилась парадоксальная ситуация: налоговая политика способствует явлениям, которые общество считает опасными и вредными, и сдерживает процессы, которые общество считает полезными. Такая нелогичность традиционной структуры налогообложения привела к внедрению в странах Евросоюза концепции «экотрудовой налоговой реформы». Суть этой реформы проста и очевидна: перенос налогового бремени с труда и капитала на ресурсопоток.

Преимуществом эконалоговой реформы является получение двойного дивиденда. Во-первых, налогообложение природных ресурсов является сильным стимулом уменьшить их потребление. Вопреки распространенному у предпринимателей представлению, при осуществлении эконалоговой реформы расходы «на экологию» не становятся дополнительным бременем, которое административно «навешивают» на производственную сферу, а наоборот создаются возможности для модернизации предприятий. Во-вторых, поскольку рост «экологических» налогов сопровождается параллельным снижением налогов на труд и капитал, работодатель в целом несет те же расходы, что и раньше, но получает стимул открывать новые рабочие места и увеличивать заработную плату.

ОПЫТ ЕВРОСОЮЗА

Эконалоговая трудовая реформа официально осуществляется в девяти странах Западной Европы (Дании, Италии, Нидерландах, Норвегии, Британии, Швейцарии, Швеции и Финляндии). Бельгия и Австрия официально не объявляли об осуществлении эконалоговой реформы, но фактически изменили налоговую систему в пользу увеличения эконалогов и уменьшения налогообложения труда.

Масштаб полученных дивидендов оказался вполне пропорциональным масштабу реформ, а он был очень разным, в зависимости от силы политического сопротивления реформе со стороны крупных топливно-энергетических компаний и других не заинтересованных в реформе групп. Так, в Италии в результате реформы было перераспределено на загрязнение и ресурсопоток лишь 0,1% общего налогового бремени, тогда как Дания перераспределила «на экологию» сразу 6% от суммарного объема налогов.

Наиболее показательным является опыт Германии, где эконалоговая реформа принесла в бюджет более 20 млрд. евро «зеленых налогов». Согласно принципу «фискальной нейтральности» 90% этих средств было использовано для снижения налогов на труд и доходы физических лиц, следствием чего стало создание 250 000 новых рабочих мест.

Великобритания первой ввела налог на захоронение и складирование отходов, а за счет полученных от этого средств снизила ставку отчислений в фонды обязательного социального страхования. В целом 11 стран в разном масштабе осуществили перераспределение налогового бремени. Были внедрены налоги на потребление ресурсов, в первую очередь энергетических, на загрязнение (в частности на выбросы веществ, влияющих на климат, на захоронение и складирование отходов). Полученные средства во всех странах использовались для компенсации снижения налогов на труд, в первую очередь налогов на доходы, и взносов в пенсионные фонды и фонды социального страхования. Часть средств возвращалась предпринимателям в виде целевых грантов на энерго- и ресурсосбережения. В большинстве случаев удалось не только соблюсти принцип «фискальной нейтральности», но и увеличить общие поступления в бюджет при одновременном ослаблении налогового пресса на доходы граждан и стимулировать создание новых рабочих мест.

ЭКОНАЛОГИ КАК ИНСТРУМЕНТ МОДЕРНИЗАЦИИ СТРАН ПОСТСОВЕТСТКОГО ПРОСТРАНСТВА

Степень экологизации экономики определяет уровень качества жизни в стране. За 2010 год в список первых двадцати стран-лидеров по качеству жизни вошли государства, сделавшие ранее конкретные шаги в направлении экологизации: Норвегия, Австралия, Новая Зеландия, США, Ирландия, Лихтенштейн, Нидерланды, Канада, Швеция, Германия, Япония, Республика Корея, Швейцария, Франция, Израиль, Финляндия, Исландия, Бельгия, Дания, Испания. У постсоветских стран такие позиции в рейтинге: Азербайджан (67), Армения (76), Беларусь (61), Грузия (74), Казахстан (66), Киргизия (109), Латвия (48), Литва (44), Эстония (34), Молдова (99), Россия (65), Таджикистан (112), Туркмения (87), Узбекистан (102), Украина (69). Хотя по совокупному капиталу Украина входит в двадцатку самых богатых стран мира.

Чтоб странам СНГ быть наравне со странами Европейского Союза, следует не догонять, а обгонять. Поэтому следует предусмотреть свой путь к той Европы, какой она будет в 2020-30 годах. Переход к зеленой экономике через эконалоговую трудовою реформу позволит создать рабочие места, увеличить доходы населения, продолжительность и качество жизни.

Экомодернизация страны путем перехода на зеленую экономику через внедрение эконалоговой трудовой реформы будет способствовать объединению нации, формированию патриотического духа и ответственности граждан в интересах нынешних и будущих поколений.

Владимир Костерин, Глава фонда «Сокращение рисков» (Swiss)

http://www.investgazeta.net/

Звернення заступника голови Партії Зелених України, голови Дніпропетровської обласної організації Павла Хазана

Сьогодні увесь світ відзначає надто сумну річницю. 26 квітня 1986 року сталися вибух і пожежа на Чорнобильській АЕС. З того дня термін «мирний атом» зник у жахливій темряві радіоактивної хмари палаючого четвертого енергоблоку. Чорнобильська катастрофа стала важливою і, на мій погляд, вирішальною віхою в історії ядерної енергетики.

Наслідком самої страшної аварії в світі стало радіоактивне забруднення, що поширилося практично на всю Європу, перш за все, на територію України, Білорусі та Росії. І лише 25 років по тому ми починаємо розуміти, які ж дійсно можуть бути наслідки ядерної аварії.

Українська Національна комісія з радіаційного захисту говорить, що 500 000 людей загинули в наслідок аварії. Наш розрахунок — принаймні 900 000 загиблих. Щонайменше 10 мільйонів чоловік постраждали в результаті аварії в Україні, Білорусі та Росії, сотні тисяч людей до цього часу не повернулися до своїх домівок і сільськогосподарських угідь. За офіційними даними, загалом понад 3 млн кв. км забруднено в цих трьох країнах. Більше 2000 сіл забруднено радіоактивними речовинами навколо Чорнобильської зони. Більш 330000 людей евакуйовані і переселені. Принаймні, 3 000 000 дітей мають потребу в медичному лікуванні.

Чорнобильська катастрофа — це не просто історична подія. Чорнобиль приніс у наше життя чимало нових термінів, таких як “зона”, “ліквідатор”, “чорнобильці”, “діти Чорнобиля”. Наслідки катастрофи, на жаль, мають величезний вплив, адже кількість людей, які хворіють і помирають через випромінювання в результаті Чорнобильської аварії, зростає з кожним роком.

Навіть тепер, через 25 років, 8 млн. чоловік все ще проживають у радіоактивно забруднених в результаті Чорнобильської аварії районах, які будуть залишатися такими протягом багатьох років. Період напіврозпаду основного радіоактивного ізотопу цезію (137Cs) становить трохи більше 30 років. Але є багато інших радіоактивних ізотопів із значно більшим періодом напіврозпаду, тому ймовірно, що і через 500 років на цих землях життя буде ще неможливе.

За офіційними даними, радіоактивний викид від Чорнобильської катастрофи склав близько 140 млн Кі. Але ці дані важко назвати достовірними. Отже розрахунок робився відповідно до кількості радіоактивного матеріалу, що знаходився у реакторі.

Маючи величезний вплив на Україну, Росію і Білорусь, Чорнобильська катастрофа спричинила також шкоду іншим Європейським країнам. Її наслідки спостерігалися у Австрії, Швеції, Великобританії, Ісландії, Фінляндії, Данії, Норвегії, Словенії, Польщі, Румунії, Угорщини, Швейцарії, Чехії, Італії, Болгарії, Молдови і Греції, де рівень радіації був вищим, ніж 1 Кi/km2 (або 37 кБк/м2), тобто вищим за межу.

Дитяча смертність та вроджені аномалії за сотні км від атомного ректору збільшилася на 30% за 25 років. Чимало молодих людей страждають від різних захворювань — перш за все генетичних порушень, лейкозу, раку щитовидної залози та інших видів раку, захворювань дихальної та серцево-судинної систем, неврологічних та психологічних розладів. Всі вони є жертвами найбільшого в світі вивільнення радіоактивної речовини.

Сьогоднішня сумна дата припадає на поворотний момент у ядерній енергетиці. Отже нинішні покоління атомних реакторів мають бути виведені із експлуатації у найближчий час. Ось ціна людського життя, що ми вимушені заплатити за електроенергію, вироблену таким чином!

Тепер, 25 років по тому, українські зелені вимагають від Українського уряду негайно припинити подовження терміну служби старих ядерних реакторів.

Ми вважаємо таку діяльність незаконною і екологічно небезпечною. Ситуація, що склалася із пролонгацією роботи старих реакторів, є надто небезпечною як для України, та і для Європи в цілому. У грудні 2010 було незаконно подовжено на 20 років експлуатацію найстарішого українського енергоблоку №1 на Рівненській АЕС, що був введений в експлуатацію у 1981 році. За офіційними даними, вже через місяць після подовження його роботи, на енергоблоці сталася аварія. На черзі за незаконним подовженням у 2011 – енергоблок №2 Рівненській АЕС. Протягом наступних десяти років планується подовжити термін експлуатації ще 11 українських ядерних блоків.

У минулому році ми заблокували законопроект №5050 про будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива у Київській області. 10 років тому українські зелені змогли переконати Верховну Разу та президента в тому, що треба припинити експлуатацію Чорнобильської АЕС. А 28 років тому, за 3 роки до аварії, українські зелені активісти попереджали уряд СРСР про технічні проблеми на Чорнобильській АЕС.

Ми, зелені, заявляємо, що ядерна енергетика є дуже небезпечною за своєю суттю. Провідні вчені згодні з тим, що катастрофа Чорнобильського масштабу може статися в будь-який час і в будь-якому місці. Серйозні ядерні аварій відбувалися до Чорнобиля і продовжують відбуватися аж до сьогоднішнього дня, яскравий приклад — катастрофа на АЕС «Фукусіма».

Спостерігаючи за жахливими подіями, що відбуваються в Японії, ми задаємося питанням, а чому ж українці не зробили висновків із трагедії, що сталася в Чорнобилі? Незважаючи ні на що, уряди нашої держави — і попередні, і нинішній — продовжують будувати небезпечну ядерну інфраструктуру в Україні, роблячи її заручниками не тільки громадян Європи, але і інших континентів. На сумних прикладах Чорнобиля та «Фукусіми» ми бачимо, що у разі аварії радіоактивне забруднення не може бути локалізовано, воно буде безконтрольно розповсюджуватися в залежності від кліматичних особливостей та погодних умов.

Звичайно технічний рівень японських АЕС, їх інфраструктури, рівень системи безпеки та моніторингу не іде ні в яке порівняння з українським. Проте навіть невелика вірогідність техногенної аварії або природних катаклізмів може призвести до неконтрольованих процесів та спричинити планетарні зміни. На жаль, не тільки в Україні, але і у багатьох країнах світу проектуються нові реактори. Але з аварією в Японії людство знов отримало попередження.

Аварія на Чорнобильській АЕС, хоч і має деякі спільні риси з іншими глобальними катастрофами, все ж є унікальною завдяки своїм жахливим наслідкам, які через 25 років ми продовжуємо вивчати, і нікому не відомо, скільки поколінь буде страждати від цих наслідків.

Але ми, зелені, абсолютно впевнені, що ядерна енергетика є жахливою помилкою!

Виталий Портников

Регионалы видят, что десяти лет стабильности под их мудрым управлением не будет

Киев. Лидер фракции правящей партии в парламенте Сергей Ефремов обвиняет международный фонд «Видродження» в подготовке молодых людей, которым поручено устроить беспорядки в стране, а его однопартийцы заявляют, что «налоговый Майдан» был финансирован Джорджем Соросом и Борисом Березовским. Минск. Президент Беларуси Александр Лукашенко обвиняет оппозицию в организации взрыва в столичном метрополитене и предупреждает, что игры в демократию окончились. Каир. Бывший президент Египта Хосни Мубарак арестован, а его сыновья помещены в известную столичную тюрьму.

Все эти факты – звенья одной цепи. Цепи страха. Власть имущие настолько боятся собственного народа, что делают все возможное, чтобы либо предупредить его гнев, либо объяснить его действиями иностранных провокаторов, на которые можно и нужно отвечать силой. И хотя опыт даже недавнего времени показывает, что такие неуклюжие действия только ускоряют крах неэффективных коррумпированных режимов, они не хотят считаться с этим опытом.

Регионалов можно понять. Когда победил Янукович, им было нужно – как сказал мне один из лидеров этого акционерного общества – десять лет стабильности. Десять лет для того, чтобы набить карманы, чтобы обеспечить себя, своих детей, внуков и правнуков, чтобы заставить население аплодировать этому обогащению избранных. Но пришедшие к власти не учли многих факторов. Своего собственного неумения управлять страной, неблагоприятной экономической конъюнктуры, нежелания Запада закрывать глаза на авторитарные тенденции, нежелания Москвы спонсировать украинскую власть в обмен на декларации а-ля Лукашенко. И еще они не учли нежелания людей соглашаться с тем, что их считают быдлом.

Теперь они видят что десяти лет стабильности под их мудрым управлением не будет. И пяти лет не будет. И трех не будет. А на улице теплеет. И они начинают дергаться. То дело против Тимошенко, то дело против Кучмы. То Путина вызовем в прокуратуру, то не вызовем. То журналисты – наше все, то пускай декларируют доходы наравне с нами, чиновниками. Они же – власть! (Это мы, значит, даем разрешения на открытие бизнеса, взимаем налоги, отдаем Укртелеком анонимам? Это мы, значит, сажаем оппозиционеров в кутузку? Конечно, назвать вора и проходимца вором и проходимцем – это тоже власть. Но совсем другая – власть над собственной совестью, которой многие в настоящей власти лишены). То к участникам «налогового Майдана» приходит президент, то это на деньги Сороса. То мы строим гражданское общество, то гражданское общество финансирует боевиков…

Все эти рефлексы – показатель только одного: чувства страха. Господа боятся – и есть чего. По мере ухудшения ситуации они забудут о своих оппонентах и начнут съедать друг друга, сажать друг друга, обвинять друг друга. Потом они начнут избавляться друг от друга, потом от них начнет избавляться президент, потом они начнут избавляться от президента. И так – до самого конца – они не смогут понять, что нужно было не бояться, а просто обратить внимание на страну, которой им доверили руководить. Впрочем, для этого ли они приходили к власти?

Агентство Японії з атомної і промислової безпеки підвищило рівень небезпеки аварії на АЕС «Фукусіма-1» до 7-го рівня за міжнародною шкалою оцінки ядерних подій.

Підставою для такого рішення став аналіз замірів радіації. Таким чином рівень був підвищений з 5-го до 7-го. В один із моментів після аварії зі станції протягом кількох годин викидалися в повітря значні кількості високорадіоактивних речовин, що вимагає класифікації за сьомим ступенем. Також сьогодні на четвертому реакторі станції сталася пожежа, яку вдалося швидко загасити.

Це найвища оцінка небезпеки за всю історію ядерних аварій. Раніше так оцінювали тільки катастрофу в Чорнобилі. Сьогодні ж на сході країни зафіксували ще один підземний поштовх магнітудою 6,3. Повідомлень про жертви і руйнування, а також попереджень про загрозу цунамі не надходило.

Коментуючи останні події в Японії, Павло Хазан, заступник голови ПЗУ зазначив: «На з’їзді зелених Європи Українські зелені заявили про те, що є багато спільного між катастрофою в Чорнобилі та Фукусімі. Перш за все це відсутність повної та достовірної інформації про рівень забруднення атмосфери, ґрунту та води. Є безумовно технологічні особливості в конструкціях ректорів, інфраструктури АЕС і відповідно у радіоактивних речовинах, що вивільнилися в атмосферу, а також потрапили в ґрунт та воду. Після руйнівного землетрусу 11 березня і цунамі, яке послідувало за ним, на АЕС Фукусіма-1 відмовила система охолодження, на декількох енергоблоках сталися вибухи, що призвело до викиду радіоактивних елементів в атмосферу, перш за все радіоактивного ізотопу йоду. Сьогодні Агентство Японії з атомної і промислової безпеки підвищила рівень катастрофи до 7, тобто до рівня, який було надано Чорнобильській катастрофі. Одже очевидно, що Чорнобиль та Фукусіма — дві катастрофи планетарного масштабу з періодом 25 років!»

Проводячи паралелі між катастрофами в Україні та Японії, Павло Хазан також зауважив, що звичайно технічний рівень реакторів BWR їх інфраструктури, рівень системи безпеки та моніторингу відрізняється від ректорів РБМК. “Але не тільки експерименти та людський фактор, але і природні явища можуть призвести до неконтрольованих процесів та спричинити планетарні зміни. Незважаючи на жахливі наслідки цих двох трагедій уряди деяких країн в тому числі і України планують розвиток атомної енергетики. Але людство отримало чергове попередження через 25 років після Чорнобиля”, – сказав Павло Хазан.