В Днепропетровске устроят распродажу недвижимости

0

Дата: 30-03-2011 | Автор: maxim | Размещено: Власть и политика
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Loading ... Loading ...

распродажа

Днепропетровский горсовет принял решение о создании рабочей группы по реорганизации коммунальных жилищно-ремонтных эксплуатационных предприятий (ЖРЭП), подчиненных управлению жилищно-коммунального хозяйства и капитального строительства горсовета.
В двухмесячный срок эта группа должна разработать план мероприятий по ликвидации семи из восьми ЖРЭПов: Амур-Нижнеднепровского, Индустриального, Ленинского, Бабушкинского, Жовтневого районов, а также КЖЭП «Південне» и «Левобережье». В муниципалитете говорят, что ликвидируют посредников, которые не оказывают практически никаких услуг и лишь проедают бюджетные деньги.
«До 2003 года ЖРЭПы руководили жилищно-эксплуатационными управлениями и конторами (ЖЭУ и ЖЭК) меньшего калибра, а также собирали с горожан плату за коммуналку. Когда ЖЭУ и ЖЭКи получили статус юридических лиц, они утратили свое влияние. Тем не менее на их балансе до сих пор числится весь жилой и значительная часть нежилого фонда», — информирует депутат горсовета Сергей Воробьев, в прошлом созыве возглавлявший комиссию ЖКХ.
По его словам, такая ситуация сложилась потому, что большинство ЖРЭПов накопили огромные долги и к 2003 г. были в налоговом залоге. Чтобы избежать коммунального коллапса, власти решили освободить их от обязанности собирать плату за коммуналку, перепоручив это делать ЖЭКам. На содержание ЖРЭПов оставили половину денег, собираемых за аренду находящегося на их балансе нежилого фонда, перманентно предоставляли дотации из бюджета, а также позволили зарабатывать на оказании услуг по уборке территорий, вывозу мусора, мелкому ремонту и т. д. Однако у всех предприятий, за исключением Кировского, долги продолжали накапливаться, что и вылилось в логичное решение властей об их ликвидации.
После проведения инвентаризации нежилые помещения ЖРЭПов чиновники решили передать на баланс КП «Бюро учета имущественных прав и деятельности с недвижимостью». Судьба жилого фонда пока не решена, но понятно, что его также передадут чистому от долгов коммунальному предприятию.
Впрочем, часть помещений городским властям, скорее всего, придется распродать. Ведь кредиторы, в числе которых значатся как государственные органы, так и частные поставщики услуг, не намерены прощать миллионные долги. Например, претензии к ЖРЭПам имеют Пенсионный фонд Украины и Государственная налоговая инспекция, которым коммунальщики задолжали более 10 млн грн. А совокупный долг предприятий перед ОАО «Днепрооблэнерго» составляет 90 млн грн.
«Мы поддерживаем шаги властей, направленные на реформирование ЖКХ и повышение эффективности работы отрасли. Но категорически против, чтобы это делалось за счет кредиторов, когда все активы передаются вновь созданным компаниям, а задолженность остается на предприятиях-«пустышках», к которым применяются процедуры банкротства», — заявил генеральный директор «Днепрооблэнерго» Александр Фоменко.
Сами чиновники пока не говорят, как будут решать данную проблему. Сергей Воробьев считает, что распродажа — не самый лучший выход. «Долги можно уменьшить, так как многие из них имеют давнюю историю и спорный характер. Для этого надо садиться за стол переговоров и подписывать мировое соглашение», — подчеркивает он. А вот общественные организации, в первую очередь общества совладельцев многоквартирных домов (ОСМД), уверены, что жители города могут лишиться значительной части вспомогательных помещений (подвалы, колясочные, технические этажи и даже лестничные проемы), которые были незаконно приватизированы ЖРЭПами.
«Под предлогом необходимости расчета с долгами и наполнения городской казны на продажу могут быть выставлены и нежилые помещения на первых этажах зданий, которые могли бы приносить доход жителям данных домов. Это, кстати, было бы реальным стимулом для активизации создания ОСМД, чего так добиваются чиновники», — резюмировал руководитель ассоциации защиты потребителей коммунальных услуг «Наш дом» Павел Хобот.

http://www.dsnews.ua/

«Україна для людей». Гелікоптерний майданчик замість ковзанок

0

Дата: 30-03-2011 | Автор: maxim | Размещено: Власть и политика
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)
Loading ... Loading ...
Фото прес-служби президента

Українське фігурне катання та хокей переживають період жорстокої депресії. Однією з причин цього занепаду є елементарна відсутність в Україні ковзанок для тренувань.

Водночас це не заважає державі витрачати дев’ятизначні суми (!) для створення комфортних умов українським чиновникам при виконанні ними церемоніальних функцій. При чому об’єкти будуються бюджетним коштом «у рамках підготовки до Євро-2012″.

На початку лютого Мінекономіки надало згоду на безтендерну закупівлю проектів будівництва двох об’єктів у Каневі — Туристичного центру «Авто-Ріка» з терміналом та реконструкцією причалу на Дніпрі, а також гелікоптерного майданчику на десять посадкових місць.

Замовником виступило державне підприємство «Льодові арени», яке заплатило за проекти 1,8 та 2,6 мільйонів гривень дніпропетровській фірмі «Дольнік і Ко»

А в останній день лютого «Льодові арени» провело ще одну безтендерну закупівлю - дніпропетровську фірму «Завод Майстер-Профі Україна» обрано для будівництва вертолітного майданчика з пасажирським терміналом пропускною спроможністю п’ятдесят пасажирів на годину і під’їзною дорогою в селі Пекарі.

Вартість контракту — 86,9 мільйонів гривень. Джерело фінансування — кошти державної підтримки.

Минуло два тижні, і 17 березня «Майстер профі» отримав без тендеру ще один об’єкт – будівництво в Каневі туристичного центру «Авто-Ріка» на 43,3 мільйони гривень.

Загалом же розбудова всієї інфраструктури в Каневі, за інформацією Держказначейства, у 2011 році потягне на 148 мільйонів бюджетних грошей. Про це йдеться у відповіді на запит депутата Остапа Семерака.

Одразу виникає закономірне питання: чому державне підприємство з промовистою назвою «Льодові арени», яке створене для підготовки України до юніорського чемпіонату світу з хокею в квітні в Києві, раптом взялося за будівництво вертолітного майданчику в Каневі.

«Українська правда» звернулася до керівника «Льодових арен» Михайла Халаджі та прем’єр-міністра Миколи Азарова з запитами.

За півтора місяці відповіді з Кабміну «Українська правда» так і не дочекалася. А керівник «Льодових арен» надіслав лист, який більше схожий на формальну відписку і мало чим відрізняється від тендерного обґрунтування.

«Державною цільовою програмою підготовки України до Євро-2012 було передбачено завдання 15 — «Будівництво, реконструкція у мм. Києві, Донецьку, Львові, Харкові, на прилеглих до них територіях та в населених пунктах, розташованих за маршрутами руху учасників Чемпіонату і туристів, належної інфраструктури, розроблення спеціальних туристичних маршрутів».

В рамках реалізації цього завдання і з урахуванням того, що Шевченківський національний заповідник є національним надбанням України, здійснюється реконструкція і будівництво його об’єктів та інфраструктури м. Канева як національного туристичного маршруту за напрямком руху учасників та вболівальників, які відвідають Україну під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу«, — йдеться в листі Халаджі.

Жодного пояснення, для чиїх потреб будуватимуть вертолітний майданчик за 87 мільйонів, у листі немає. Так само їх не знайшлося у відповіді на запита депутата Остапа Семерака, який він адресував до голови Нацагентства з Євро-2012 Володимира Ковалевського.

Навіть більше, виявилося, що чиновники не дуже напружують себе відповідями на запити. Листи, отримані «Українською правдою» від «Льодових арен» і Семераком від Нацагентства – ідентичні.

Відповіді від Кабміну «Українська правда» не отримала, але на річницю народження Тараса Шевченка, коли Микола Азаров прибув до Канева віднести черговий вінок Кобзарю, на сайті Кабміну з’явилося повідомлення про вертолітний майданчик.

«Передбачається, що гості чемпіонату, які виявлять бажання відвідати Шевченківські місця, матимуть можливість побувати на цих славетних черкаських землях, вклонитися могилі Кобзаря, при цьому – зі значною економією часу на дорогу.

За проектом будівництва, розробленого, погодженого та затвердженого в установленому порядку, його вартість становить 96 млн.грн. Завершення робіт заплановано на кінець травня 2011 року. На даний час на будівництво вже виділено 45 млн.грн», — повідомляє Урядовий портал.

Напевно, варто спитати, як Канів взагалі потрапив у туристичний маршрут до Євро. Адже прізвище Шевченко, якщо і відоме європейцям, то в 99,9% випадків як ім’я футболіста, а не поета.

Крім того, щонайменше дивно, коли прокладати туристичний маршрут починають не з відновлення козацьких монастирів чи скіфських городищ, які колись були в цих місцях, а з гелікоптерного майданчику.

Окрім того, Канев навряд чи найкращий маршрут для подорожі з економічних міркувань. Бо політати на вертольоті – це не проїхатися на метро чи навіть міжміському автобусі. Вартість однієї льотної години для вертольоту типу Bell-430, який є на балансі Укрзалізниці, становить півтори-дві тисячі доларів.

Тож взагалі-то важко собі уявити такого навіженого вболівальника, який, витративши не одну тисячу євро на квитки, перельоти та проживання в Україні, вирішить до всього ще раз потрусити грошима і злітати з Борисполя на могилу Тараса.

Тим більше не буде зривати з тренувань своїх гравців тренер, щоб здійснити пізнавальну подорож на гелікоптері.

Та й версія від губернатора Сергія Тулуба про багатих діаспорян, які полетять вклонитися Шевченку, теж виглядає досить абсурдною. Адже найбільші та найзаможніші емігранти з України проживають у США та Канаді, де футбол є не дуже популярним видом спорту, тому очікувати напливу гостей із Америки на Євро-2012 не доводиться.

Тоді навіщо майданчик?

Очевидно, його будують для тієї категорії пасажирів, які літають вертольотом за кошти платників податків — тобто для українських високопосадових чиновників.

Майданчик під Каневом значно полегшить президенту, прем’єру та їхньому оточенню виконання державного обов’язку на Чернечій горі. Так чи інакше, але один-два рази на рік Янукович з Азаровим змушені їздити до Канева. Якщо протокол є неминучим, то чому би не зробити цю подорож принаймні комфортною?

Навіщо Януковичу їхати кілька годин не кращими дорогами, якщо можна долетіти за 20 хвилин, покласти вінок і повернутися до Києва?

Ідея модернізувати Канів спала на думку Януковичу рік тому

У розвиток цієї гіпотези дала коментар заступниця глави адміністрації президента Ганна Герман. Щоправда, літати до Канева мають не лише вітчизняні можновладці, але і закордонні. «Майданчик потрібний, тому що Шевченківське місце повинно стати місцем паломництва не тільки бідних людей, а й відомих людей з усього світу – президентів, прем’єрів», — пояснила Герман.

У зв’язку зі цим в одного з депутатів-опозиціонерів з’явилась версія, що вертолітний майданчик будували під 150-річчя поховання Шевченка, щоб зібрати на Чернечій горі президентів СНД.

«Ця ідея, можливо, і була інспірована Герман, але озвучив її президент на передостанній гуманітарній раді. Януковича хотіли показати великим українофілом. Тобто була ідея зібрати на 150 річчя перепоховання Шевченка на Чернечій горі президентів Казахстану, Росії і Білорусі, і там вшанувати Кобзаря. І тоді зрозуміло, що треба було їм якось дістатися до Канева. До речі, там збираються побудувати ще ледь чи не п’ятизірковий готель під горою…», — зазначив нардеп.

Ще одну утилітарну версію будівництва майданчику озвучив «Українській правді» бютівець Остап Семерак. На його думку, збудований вертолітний аеродром значно спростить можновладцям шлях до мисливських угідь, які є в Черкаській області.

Щоправда, так і не зрозуміло, чому будівництво замовляє державне підприємство, яке має займатися льодовими аренами. Можливо, причина в тому, що міністр інфраструктури Борис Колесніков не хотів віддавати цей підряд сторонній, непідконтрольній йому організації.

А між іншим, вартість гелікоптерного майданчика під Каневом могла б скласти ТРИРІЧНИЙ БЮДЖЕТ, який виділяється на зимові види спорту в Україні — і який нещодавно був скорочений на 30%.

Балотуючись в президенти, Янукович видав тиражем 2 мільйони 500 тисяч екземплярів книжку «Україна для людей«. Там синім по білому записана обіцянка будувати 500 футбольних майданчиків, 50 ковзанок та 50 басейнів щороку.

У відповіді керівника «Льодових арен» вказано, що з моменту створення підприємства будує спортивні споруди у Києві, Донецьку та Дніпропетровську. І ці три льодові арени обійшлися платникам податків в таку ж суму, як і один каневський гелікоптерний майданчик з дорогою.

Льодові монополісти

Якщо дослідити, хто засвоюватиме бюджетні кошти на підготовці до Євро-2012 або на будівництві льодових арен, або на створенні вертолітного майданчику в Каневі, то спливають на поверхню одні й ті ж назви фірм.

Як і на об’єктах у Каневі, виконавець робіт на всіх трьох ковзанках також був визначений без тендеру — весь пакет замовлень віддали дніпропетровській фірмі «Завод Майстер-Профі Україна». За ковзанку в Донецьку йому мають заплатити 32,5 мільйони, за аналогічний об’єкт в Дніпропетровську — 32 мільйони, за льодовий стадіон у Києві — 28 мільйонів.

До цих майже 100 мільйонів «Завод Майстер-Профі Україна» також отримає 87 мільйонів за будівництво вертолітного майданчику у Каневі та 43,3 — за туристичний центр «Авто-Ріка» біля могили Шевченка.

Минулого тижня Борис Колесніков урочисто відкрив нову ковзанку в Києві. Але, за словами батьків, там холодно, працюють лише дві роздягальні, а дітям ніде поїсти. Фото сайту Кабміну

Загалом — замовлень на понад 220 мільйонів без проведення відкритого конкурсу.

«Завод Майстер-Профі Україна» також є одним з трьох генпідрядників, задіяних у реконструкції НСК «Олімпійський». Він є переможцем тендеру, проведеного урядом Тимошенко, на конструкцію навісу над трибунами стадіону. Вартість пропозиції склала 730 мільйонів гривень.

Засновниками «Завод Майстер-Профі Україна» виступає ТОВ «Юніком» та ЗАТ «Світязь», а їх засновника Дмитра Мішалова пов’язують з групою «Приват». За даними ЗМІ, які посилаються на базу податкової, Мішалов разом з одним з лідерів групи «Приват» Геннадієм Боголюбовим є співвласником тенісного клубу в Дніпропетровську «Ейс-Україна».

В той же час, дочка Боголюбова Катерина вийшла заміж у 2009 році за Дмитра Чернявського. Він був директором НСК «Олімпійський», коли «Майстер-профі» виграв тендер на будівництво навісу над стадіоном.

Конкуренти тоді заявляли, що «Майстер-профі» не має належного досвіду у будівництві відповідних споруд, а центральний стадіон віддали їм як компенсацію Ігорю Коломойському після виключення Дніпропетровська з числа міст-господарів Євро-2012.

Так само пощастило і автору проекту гелікоптерного майданчику під Каневом ТОВ «Дольнік і Ко» — у Києві підприємство вже встигло зірвати чималий куш на підготовці до Євро-2012.

ТОВ «Дольник і Ко» стало переможцем конкурсу на проект облаштування функціональних зон на території, прилеглій до стадіону НСК «Олімпійський». Вартість робіт складатиме 18,3 мільйонів гривень.

***

Сьогодні вертолітний майданчик біля могили Шевченка знаходиться на стадії будівництва. Але, якщо «Майстер-профі» вчасно реалізує проект у Каневі, то вже наступного року президент Янукович зможе нашвидкуруч провідувати могилу Кобзаря.

Щоб дістатися з Києва, президент зможе скористатися гелікоптером «Augusta«,  який за 7,5 мільйонів орендували у ТОВ «Центравіа», що входить у орбіту інтересів президентської родини.

Або ж Віктор Федорович може взяти в «Укрзалізниці» вертоліт Bell 430, утримання якого потягне на 3 мільйони з державного бюджету. А через якихось три роки президент полетить — не гелікоптером, а чартерним літаком — до Сочі на зимову олімпіаду. Там він, можливо, побачить як екс-українська фігуристка Тетяна Волосожар виборюватиме золото… для Росії. Бо в Україні для дівчини не було умов — зокрема, й нормальної ковзанки.

Замість P.S.

Тим часом в ЖЖ привернув увагу наступний пост. Виявляється, під час візиту Миколи Азарова на Чернечу гору зібрали молодь з області, щоб організувати відповідний святковий антураж. А про відповідне санітарне забезпечення забули.

«Вчора три біотуалети, привезені під Чернечу гору, закрили на замок. І всі студенти, звезені в Канів з області, бігали 390 сходинок вниз у кущі, а потім вгору — махати прапорами Азарову. Гору з Кобзарем відчутно здобрили вшанували», — пише автор ЖЖ.

Напевно, саме з таких необхідних об’єктів слід починати інфраструктуру, а не з вертолітних майданчиків. http://www.pravda.com.ua

Післязавтра

0

Дата: 25-03-2011 | Автор: maxim | Размещено: Власть и политика
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Loading ... Loading ...

Говорят, заветные желания рано или поздно сбываются. Допустим, завтра мечта прогрессивных украинцев станет явью – под напором возмущенных предпринимателей, учителей, рабочих, шахтеров и студентов антинародный режим Януковича-Азарова рухнет.

Что будет послезавтра?

К сожалению, внятного ответа на этот вопрос не предлагает никто. Подразумевается, что на смену плохим «донецким» придет хорошая власть, и политика нового режима будет кардинально отличаться от нынешней политики Януковича.

Но парадокс в том, что одни и те же люди критикуют его действия с противоположных позиций, легко перевоплощаясь из ярых либертарианцев в убежденных социалистов, а из пламенных демократов – в апологетов «сильной руки».

Мы осуждаем наступление на свободу предпринимательства, ужесточение фискального пресса, мощный бюрократический аппарат и всевозможные административные препоны. Но при этом считается, что государственные чиновники должны окружить население всевозможными социальными гарантиями и щедрыми выплатами, обеспечить низкие цены и тарифы ЖКХ.

Правительству инкриминируют стремительный рост цен и одновременно критикуют попытки административного регулирования, провоцирующие товарный дефицит. Власть заслуженно обвиняют в ущемлении гражданских свобод и в тоже время требуют не допускать либерализма в языковой политике.

Какое же государство нужно оппозиционно настроенным украинцам? Ночной сторож, не мешающий людям зарабатывать на жизнь и позволяющий гражданам самостоятельно распоряжаться своей судьбой? Или нянька, неустанно воспитывающая народ и оберегающая население от рыночных законов?

Мы ругаем правящий режим, но противопоставляем ему не конкретную модель развития, а некий идеализированный образ «справедливой власти», на который проецируются взаимоисключающие желания и чаяния.

Это тупиковый путь.

Чьи бы знамена ни реяли над Украиной, естественные экономические приоритеты останутся неизменными. Предприниматель жаждет наращивать свою прибыль и не намерен делиться своими доходами, а бюджетник заинтересован в расширении налоговой базы.

Работодатель стремится получить максимальный профит при минимальных затратах, а наемный работник хочет трудиться как можно меньше и зарабатывать как можно больше.

Так было, есть и будет.

Нынешняя элита – коррумпированная и беспринципная. Но даже если на Банковую придет компания бескрылых ангелов, объективные проблемы развития никуда не исчезнут. Любые блага, потребляемые обществом, все равно придется как-то создавать.

Ускоренный экономический рост будет по-прежнему невозможен без прискорбных социальных издержек, а гуманный социальный балласт неизбежно скажется на темпах экономического развития.

«Личные свободы или принудительное воспитание граждан?», «Гарантированные права собственности или массовая реприватизация?», «Свободный рынок или государственное регулирование?» – эти фундаментальные вопросы потребуют ясного и недвусмысленного ответа.

Чего мы ждем от потенциальных преемников Януковича и Ко? Невозможно идти сразу по двум дорогам и сидеть сразу на двух стульях.

Нелепо восхищаться грузинскими реформами и одновременно требовать государственного контроля за ценами.

Глупо восторгаться китайским экономическим рывком и в то же время ностальгировать по советским социальным гарантиям.

Нереально смешать в одном флаконе кейнсианство и монетаризм, мечтая об украинском Рузвельте и собственном Рейгане. Нельзя ратовать за демократию и одновременно считать, что миллионы твоих сограждан должны быть лишены права выбора и права голоса…

В общем, пора определиться со своими политическими взглядами.

В Украине под «левыми» и «правыми» уже давно скрываются противоборствующие этнокультурные группировки. Нас уверяют, что политические убеждения – это пестрые флаги, идейные фетиши, громкие лозунги, портреты живых и усопших вождей.

В действительности политические взгляды цивилизованного человека складываются из двух фундаментальных составляющих:
а) отношение к государственному контролю за жизнью общества и принудительному внедрению определенных ценностей;
б) отношение к государственному вмешательству в экономику и принудительному перераспределению доходов.

Четырехполюсная шкала, используемая мировой политологией, позволяет выделить четыре группы политических воззрений:

1. Сторонники жесткого государственного контроля за жизнью общества и противники активного государственного вмешательства в экономику. Это классические европейские правые, они же консерваторы.

2. Противники жесткого государственного контроля за жизнью общества и сторонники активного государственного вмешательства в экономику. Это классические западные левые – европейские социал-демократы и американские либералы.

3. Противники жесткого государственного контроля за жизнью общества и активного государственного вмешательства в экономику. В США их называют либертарианцами, для нас привычнее классический термин «либерал», приобретший за океаном иное значение.

4. Сторонники жесткого государственного контроля за жизнью общества и активного государственного вмешательства в экономику – авторитаристы.

Автор не собирается рекламировать или ругать какую-либо из перечисленных концепций.

Дело в другом: украинец, требующий перемен, должен внятно сформулировать свое отношение к личным и экономическим свободам. С этого начинается моделирование желаемого будущего. Это абрис, постепенно обрастающий более подробными деталями и превращающийся в четкую программу действий.

К сожалению, многие критики Януковича не в состоянии сделать даже этот первый шаг.

Они предпочитают эклектический коктейль из благих пожеланий, противоречащих друг другу и сдобренных абстрактными разглагольствованиями о «справедливости». Нечто подобное наблюдалось в позднем СССР, где один и тот же человек мог обличать номенклатурные привилегии, требуя социального равенства, и одновременно мечтать о капитализме и свободном предпринимательстве. Разумеется, концептуальный тяни-толкай не принес обществу ничего хорошего.

В чем наша беда? Украинцы считают смену власти не предпосылкой для достижения результата, а готовым результатом. Достаточно убрать опостылевших коммунистов, гадких кучмистов, ненавистных «оранжевых», проклятых «донецких», зловредных галичан, коварных инородцев или мерзких олигархов (ненужных вычеркнуть), и все проблемы тут же решатся!

К чему задумываться о будущей модели развития? Стоит отобрать у правящих плохишей «Межигорье», присвоенные деньги, роскошные виллы, шикарные автомобили, и мы заживем весело, богато и счастливо!

Инфантильная шариковщина успешно заменяет стратегическое мышление. Пока отечественная элита занимается дерибаном вместо развития страны, разгневанный народ жаждет качественно нового дерибана – с участием ныне обделенных слоев общества.

Что ж, история знает немало подобных примеров: от конфискации аристократических земель в годы французской революции и экспроприации буржуйских ценностей в 1917-м до национализации имущества КПСС и «черного передела» в Зимбабве.

В результате никому не становилось сытнее. Ибо перераспределение уже существующих благ не делает страну богаче – необходимо создавать новые блага. Народный спаситель – не тот, кто взламывает рыбный склад и раздает содержимое толпе, а тот, кто способен создать продуктивное рыболовецкое хозяйство.

Наша интеллигенция славит покойных героев, которые должны вдохновлять современных украинцев на великие свершения во имя страны. Но у воинственных запорожцев, безжалостных гайдамаков, холодноярских атаманов и бойцов УПА имелась одна общая черта: самоотверженно проливая свою и чужую кровь, они ничего не создавали.

Вспоминается цитата из широко известной в узких кругах книги Айн Рэнд: «В те времена, когда производство благ управлялось насилием, а богатство приобреталось только завоеваниями, завоевывать, по существу, было почти нечего.

Но несмотря на века полуголодного, бесправного существования, люди прославляют викингов, рыцарей, робингудов как аристократов меча, аристократов рода, аристократов чести и презирают производителей, называя их лавочниками, дельцами, капиталистами…»

Допустим, наше завтра – это Украина без Януковича.

Тогда украинское послезавтра зависит от того, кто именно будет противопоставлен нынешнему режиму – приземленный и целеустремленный производитель с четкой программой действий или же бездумный разрушитель и мародер в доспехах народного заступника.

Михайло Дубинянський,

Янукович не зміг відповісти на запитання пенсіонерки, як їй прожити на 20 грн на місяць

0

Дата: 24-03-2011 | Автор: maxim | Размещено: Власть и политика
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Loading ... Loading ...

Президент України Віктор Янукович не відповів по суті на запитання пенсіонерки, яка намагалася з’ясувати, як їй прожити на 20 гривень на місяць. Під час проекту «Відверта розмова» кореспондент озвучила запитання, яке надійшло на гарячу лінію «Укртелекому»: «Пенсіонерка з Єнакієвого Антоніна Миколаївна Рушкова запитує, як прожити, якщо пенсія 800 гривень, а комунальні послуги – 780 гривень?»

Натомість Янукович зазначив, що ціни на житлово-комунальні послуги «у перспективі мають бути однакові для всіх громадян».

«Я звертаюся до голів облдержадміністрацій, до міністра житлово-комунального господарства, до прем’єр-міністра з завданням: будь ласка, ще раз повторюю, щоб найближчим часом ви запропонували систему, щоб ціноутворення у державі було єдиним», — сказав він.

«Те, що 20 років ми знущалися над людьми і віддавали це на відкуп місцевим органам влади, це означає, що ми знімали з себе відповідальність і зіштовхували місцеву владу з людьми. Це треба визнати. А місцева влада не має можливостей для вирішення цього питання – ні фінансових, ні повноважень», — додав Янукович.

Він наголосив, що «найближчим часом треба вирівняти тарифи на воду, газ, житлово-комунальні послуги, щоб вони були єдиними».

Як відомо, 20 січня Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) переглянула тарифи ВАТ «Київводоканал» і ще 38 комунальних водопостачальних компаній, що відпускають воду для побутових абонентів. Зокрема, з 1 лютого тариф «Київводоканалу» на холодне водопостачання зросте на 11% до 1,41 грн (без ПДВ), тариф на водовідведення зросте на 9,6% до 1,09 грн з ПДВ.

Комісія також переглянула тарифи ще 38 міськводоканалів, які раніше були ліцензіатами Міністерства житлово-комунального господарства. Зокрема, затверджено тарифи водоканалів Харкова, Львова, Одеси, Хмельницького й інших міст.

13 січня НКРЕ підвищила тарифи для населення, яке щомісяця споживає більше ніж 150 кВт-год електроенергії (без електроплит і/або електроопалення), а також понад 250 кВт-год (з електроплитами й/або електроопаленням) на 30% з 1 лютого 2011 року. Відповідне рішення комісія ухвалила на засіданні 13 січня.

Комісія переглянула тарифи для населення з метою їх поступового приведення до економічно обґрунтованого рівня, а також обмеження практики перехресного субсидування побутових абонентів за рахунок промислових та інших категорій споживачів.

З 1 серпня 2010 року на 50% збільшено відпускні ціни на природний газ для населення і ціну газу для підприємств теплоенергетики, що забезпечують опалювання і гаряче водопостачання населення.

http://holosua.com

Через 10 років Кучму таки притягли за вбивство журналіста?

0

Дата: 24-03-2011 | Автор: maxim | Размещено: Власть и политика
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Loading ... Loading ...

Заступник генпрокурора Ренат Кузьмін підтвердив порушення кримінальної справи проти Леоніда Кучми. Про це він сказав на прес-конференції у вівторок.

«Підтверджую. У відношенні Кучми порушено кримінальну справу. Він підозрюється у вбивстві Гонгадзе і причетності до незаконних дій стосовно журналіста Подольського», — сказав Кузьмін.

«Дійсно, Кучмі обмежено виїзд за межі України», — додав він.

За словами Кузьміна, відповідна інформація доведена до керівництва прикордонної служби.

«У ході розслідування основної справи про вбивство Гонгадзе виявляються всі особи, які мають стосунок до злочину. Зібрано достатньо даних, які свідчать про причетність Леоніда Кучми до злочинів відносно Гонгадзе і Подольського», — сказав він.

На питання, за якою статтею порушено справу стосовно Кучми, Кузьмін відповів: »Перевищення влади, дача незаконного розпорядження керівництву МВС, яке привело до вбивства журналіста».

Він не зміг назвати статтю Кримінального кодексу, за якою порушено кримінальну справу, зазначивши, що питання кваліфікації не є основним на даний момент.

Говорячи про роль у цій справі голови парламенту Володимира Литвина, Кузьмін підкреслив, що в рамках цієї справи буде перевірено всі версії, всіх можливих причетних осіб й слідство дасть відповідь на це запитання. Обвинувачення Кучмі ще не пред’явлено.

Нагадаємо, напередодні ЗМІ повідомили про те, що проти екс-президента Леоніда Кучми порушено кримінальну справу в рамках розслідування справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. У Генпрокуратурі цю інформаціюне підтвердили, але і не заперечили. При цьому, колишній генеральний прокурор Святослав Піскун стверджує, що у нього не було підстав для порушення кримінальної справи відносно другого президента.

Народний депутат Тарас Чорновіл вважає, що справою проти Кучми влада хоче приструнити спікера парламенту Володимира Литвина.

Довідка: Генеральна прокуратура у 2000 році проводила розслідування справи викрадення журналіста Олексія Подольського. Він звинувачував Олексія Пукача у побитті. За словами журналіста, викрадачі відвезли його з Києва у ліс під Прилуками. Висадили в лісосмузі, били гумовою палицею, погрожували. Пукач відняв у журналіста ремінь і накинув на шию, погрожуючи вбивством, якщо той не припинить політичну діяльність і надалі писатиме матеріали з критикою на адресу Президента і керівництва МВС. Потім викрадачі кинули Подольського в лісі і поїхали, забравши окуляри.

Українська правда
Автор:

Іван МУРАХА