Сегодня рано утром активисты Гринпис проникли на расположенную в 95 километрах к юго-западу от Парижа АЭС в Ножан-сюр-Сен (Nogent-sur-Seine), чтобы продемонстрировать степень уязвимости французских АЭС. Им удалось даже взобраться на один из энергоблоков и разместить транспарант с надписью «Безопасной атомной энергетики не существует». Акция доказала уязвимость АЭС к террористической атаке наземными силами.

По сообщению Гринпис Франции попытки проникновения активистов были предприняты также ещё на несколько ядерных объектов, в частности на АЭС «Блайэ» (Blayais) в районе города Блай и в исследовательский центр ядерной энергетики, расположенного в городе Кадараш (Cadarache). «С утра скрытно им удается двигаться на этих объектах, не будучи обнаруженным силами безопасности и наблюдения», — говорится в сообщении Гринпис Франции. Позднее полиция задержала на АЭС в Ножан-сюр-Сен девять активистов.

О проникновении на атомные объекты в реальном режиме времени сообщал сайт организации.

На момент написания статьи девять активистов находились в жандармерии, обвинения им предъявлены не были.

Ненасильственное проникновение и присутствие на АЭС

«Это ненасильственное присутствие в сердце французских ядерных объектов свидетельствует об их крайней уязвимости», — говорит София Мажони Динтигнано (Sophia Majnoni d’Intignano), представитель Гринпис Франции.

По сообщению Грнипис активистам понадобилось около 15 минут, чтобы попасть на АЭС. В свою очередь, директор АЭС в Ножан-сюр-Сан Эрве Майяр заявил журналистам, что система безопасности предприятия сработала нормально. «Система сигнализации обнаружила их, когда они перекусили первую решетку. Все прошло согласно процедурам, по которым все должно было произойти», — сказал он.

Похоже, директор АЭС не вполне адекватно оценивает ситуацию. Ведь на месте мирных активистов с плакатом могли быть террористы с зарядом взрывчатки. Кроме того, гринписовцы действовали мирно, ненасильственно, чего невозможно ожидать от террористов.

Угроза терроризма реальна

Стоит напомнить, что АЭС являются привлекательными объектами для террористических и военных атак, а информация о том, что атомные объекты хорошо охраняются, часто не соответствует действительности.

Установлено, что при планировании террористических атак в США в списке потенциальных целей были атомные электростанции, а норвежский террорист-одиночка Брейвик также рассматривал возможность проникновения на АЭС с целью разрушения защитного колпака и реактора.

Следует признать, что возможность терактов, направленных на атомные станции реальна. Есть и примеры нападений. В декабре 1977 года баскские сепаратисты в Испании атаковали строящуюся АЭС Лемониз, взорвали несколько бомб, повредили корпус реактора. В мае 1986 года были совершены диверсии на ЛЭП, ведущих к АЭС Пало Верде в США. В феврале 1993 года мужчина на автомобиле сломал ворота и врезался в турбинное здание АЭС Три-майл-айленд в США. Охране потребовалось четыре часа, чтобы найти его в помещениях атомной электростанции.

Пока ни одна из атак на АЭС не привела к катастрофическому выбросу радиации, но отрицать возможность такого развития событий было бы глупо и преступно.

Атомщики преуменьшают опасность – как во Франции, так и в России

Непосредственным поводом акции стало отрицание атомной промышленностью Франции факта уязвимости АЭС по отношению к внешнему преднамеренному воздействию. После катастрофы на Фукусиме АЭС Франции (как и России) были проверены на способность противостоять природным явлениям: цунами, наводнению, землетрясению. Но риски, связанные с преднамеренным вмешательством человека, такие как теракт, авиакатастрофа, воздействие компьютерного вируса – не анализировались и в расчет не принимались. Ситуация схожа с российской, ведь и у нас ни одна АЭС, не говоря уж о хранилищах радиоактивных отходов, не может выдержать падения среднемагистрального пассажирского самолёта. Но атомщики такой сценарий отказываются рассматривать, даже когда этого требуют экологи на общественных слушаниях.

Ни для одного из новых энергоблоков российских АЭС (Ленинградской-2, Нововоронежской-2, Балтийской), ни для хранилищ РАО и ОЯТ сценарии террористической атаки и возможные последствия проанализированы не были.

Также проблему представляет то, что атомная индустрия не допустила внешнего независимого аудита, фактически сама себя проверяла. Во Франции по заказу правительства аудит проводился самими ядерными компаниями (Areva и EDF). В России самопроверкой занималась госкорпорация «Росатом», также поспешившая сообщить, что все АЭС «безопасны».

Риски злонамеренных действий должны быть учтены

Риски преднамеренного человеческого вмешательства должны быть включены в процессе всеобъемлющего обзора безопасности ядерно и радиационно опасных объектов. Это должно включать также анализ результата злонамеренных действий, утверждается в докладе, который подготовил в январе по заказу Гринпис Арджун Махиджани, эксперт научно-исследовательского института по вопросам энергетики и окружающей среды штата Мэриленд (США).

Следует согласиться с этим утверждением и потребовать от Росатома рассмотрения в качестве исходных событий для аварий на АЭС и хранилищах ядерных отходов террористической атаки с использованием среднемагистрального пассажирского самолёта.

В результате падения самолёта на защитный колпак АЭС будут повреждены и разрушены как активные, так и пассивные системы защиты реактора, да и сам реактор может не уцелеть, что приведёт к тяжёлой аварии и радиоактивному заражению местности. При падении самолёта на станционное хранилище отработавшего ядерного топлива или радиоактивных отходов эти сооружения, не имеющие защитного колпака, будут серьёзно повреждены, контейнеры могут быть разрушены, а последующий пожар авиационного топлива разнесёт радиацию по округе.

Но Росатом не пойдёт на рассмотрение последствий таких аварий, ведь это означает признать, что «Безопасной атомной энергетики не существует»

По материалам: http://www.bellona.ru/articles_ru/articles_2011/Nogent#.Tt1KPc2fRvg.twitter

Фото ИТАР-ТАСС

Отвечая на дополнительные вопросы корр. ИТАР-ТАСС, представитель госдепартамента сообщил, что США «потратили более 9 млн долл на поддержку свободных и транспарентных процессов на предстоящих в России выборах», в том числе по линии «Голоса». Он сказал, что такая поддержка включает программы обучения и подготовки кадров. По его словам, он «не знает», существуют ли еще какие-то формы поддержки — например, проекты технического оснащения оппозиции в зарубежных странах специальными средствами связи, о чем сообщали ранее американские СМИ.

По материалам: http://www.itar-tass.com/c12/290032.html

Постійна комісія Київської міської ради з питань екологічної політики рекомендує Київраді оголосити парк «Юність» у Святошинському районі парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення.

Про це рішення після засідання комісії повідомив голова екокомісії Київради, голова депутатської фракції «Республіка Київ» та голова Партії Зелених України Денис Москаль, інформує прес-служба «Республіки Київ».

«Ми вже переходимо від створення невеликих скверів до оголошення природних територій парками-пам’ятками. Безумовно, це важливе рішення для мешканців мікрорайону «Борщагівка». Адже парк «Юність» — одне із небагатьох місць, де вони можуть спокійно відпочити і гуляти з дітьми», — наголосив Д.Москаль.

За інформацією депутата, площа парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Юність», розташованого на перетині вул. Картешвілі та просп. Леся Курбаса, складе близько 5,94 га. На переконання Д. Москаля, парк «Юність» є унікальним природним об’єктом, не захаращеним такими досягненнями цивілізації як атракціони та інші розважальні заклади.

«У парку ростуть каштани, берези, клени, горобини і багато інших дерев, облаштовані клумби, створений дитячий майданчик. До того ж, згідно із Програмою розвитку зеленої зони м. Києва, парк «Юність» зарезервований для створення об’єкту природно-заповідного фонду. Фактично ми виконуємо цю норму», — зазначив голова постійної комісії з питань екологічної політики.

За матеріалами:http://greenparty.ua/news/news_25819.html

1.12.2011

Екологічна комісія Київради попросила Генпрокуратуру втрутитися в ситуацію із роздачею під забудову лісу на околицях Києва. Екологічна комісія Київради підрахувала, що Коцюбінська і Гостомельська селищні ради роздали під забудову більше 100 га столичного лісу.

«Ці рішення прийняті всупереч чинному законодавству. Адже більше 32 тис. га лісів Святошинського лісопаркового господарства належать територіальній общині міста Києва. Чому ними розпоряджаються селищні ради?», — обурився голова екологічної комісії Київради Денис Моськаль.

Як повідомили ЛІГА БізнесІнформ в прес-службі фракції «Республіка Київ» в Київраді, територія, передана у власність приватним особам поділена майже на 600 ділянок. На них оформлені державні акти на право власності на землю. Комісія Київради з питань екологічної політики вже звернулася до Генеральної прокуратури України з проханням добитися відміни землевідведень.

«Ми просимо Генеральну прокуратуру втрутитися в ситуацію, опротестувати незаконні землевідведення на території Святошинського лісопаркового господарства і притягнути до відповідальності спритних чиновників селищних рад, які вирішили збагатитися на столичній землі, та ще й в лісі», — відзначив Москаль.

Він також повідомив, що нові власники земельних ділянок в столичному лісі вже почали вирубувати дерева, порушуючи природоохоронне законодавство і завдаючи державі значного збитку. Зокрема, громадянин, що отримав у власність від Гостомельської селищної ради ділянку в Київському лісі площею 0,15 га, внаслідок самовільного пошкодження дерев завдав державі збитку на суму понад 28 тис.грн.

Також комісія з екології звернулася в Головне управління земельних ресурсів КМДА з проханням прискорити роботи з оформлення лісопарковим господарствам Києва державних актів на землю.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Апеляційний адмінсуд Києва дозволив депутатам пгт Коцюбінське під Києвом розпоряджатися територією лісу довкола селища.

за матеріалами :http://greenparty.ua/news/news_25842.html

День виборів до Державної думи Росії нагадував скоріше день введення воєнного стану, ніж день всенародного голосування. З одного боку – добре відомі читачеві за радянськими часами виборчі дільниці з буфетами і концертами. З іншого – оточені поліцією площі російської столиці, на яких правоохоронців було більше, ніж протестувальників. Навіть більше скажу – на знаменитій Тріумфальній площі Москви, через яку, як правило, проходить моя дорога додому, не було взагалі жодного протестуючого. Зате скільки поліцейських, скільки автозаків, скільки пересторог… Вже пізніше я дізнався, що через кілька годин тут затримали письменника Едуарда Лимонова.

Виникає закономірне питання: чого так боїться влада Росії, яка демонструє впевненість у своїх силах та народній підтримці, влада, котра запевняє, що навела порядок в країні і що не просто немає ніякої альтернативи – ніякої альтернативи вона не допускає. І відповідь на це питання проста: влада дійсно боїться народу, вона жахливо не впевнена в собі. І вона чудово розуміє, що добитися перемоги вона може тільки за допомогою фальсифікацій, грубого підроблення, залякування.

Але вона не враховує, що зараз – інші часи. Інтернет-сайти – незважаючи на спроби заблокувати роботу найбільш популярних опозиційних ресурсів – вже з ранку 4 грудня були наповнені повідомленнями про такі фальсифікації, про вигнання спостерігачів, про порушення закону. Є й відео: його знімають і самі спостерігачі опозиційних партій, і журналісти. Просто ігнорувати це неможливо. І вже офіційний телевізор змушений у шоу після виборів давати слово опозиціонерам, громадським діячам, письменникам, акторам – виявляється, що і глядачі в Москві і Хабаровську можуть побачити і почути все те, що знають користувачі російського інтернету. І дізнатися, що багато шановних людей вважають: з такою владою Росія приречена.

Російський вузол буде не розв’язаний, а розрубаний

Як виглядає сьогодні російське суспільство? Велика частина знаходиться в стані глибокої апатії, яка тільки посилилася після недавньої «рокіровки» президента Дмитра Медведєва і прем’єр-міністра Володимира Путіна. І явка на виборах про це точно свідчить. Є частина людей, які готові голосувати за кого завгодно, тільки не за «Єдину Росію» (не за Медведєва і Путіна). Влада викликає у них огиду і єдине, що вони для себе бачать – це віддати голос комуністам, «Справедливій Росії» і навіть Жириновському. І є виборець «Єдиної Росії», якого можна було б порівняти з виборцем КПРС. Цей виборець голосує за будь-яку владу – і легко від неї відвертається, як тільки влада втрачає силу.

Як виглядає сьогодні російська влада? Вона теж не монолітна. Є ті, хто готовий стріляти, «мочити», знищувати – тільки б утриматися на плаву. І є ті, хто готовий дозволити розмовляти, допустити громадські дискусії, простіше кажучи – ввести «гласність». Але обидві частини цієї номенклатури не готові відмовитися від крадіжки, що є сутністю російської державної діяльності. Власне, нічого іншого російська номенклатура не вміє.

Саме тому, незважаючи на виразний сигнал неприйняття суспільством чинної влади, ніякого реального діалогу цієї влади і суспільства все одно не вийде. Російський вузол, як це вже не раз бувало в історії цієї країни, буде не розв’язаний, а розрубаний.
за матеріалами:http://www.radiosvoboda.org/content/article/24411447.html