Василь Зілгалов

Польська «Жечпосполіта» оприлюднила низку матеріалів, що свідчать про нову хвилю ймовірних проросійських провокацій на теренах України. Йдеться не лише про намагання нового проросійського керівництва Одеси – мера Костусєва – відновити на гербі міста радянську символіку – Зірку Героя СРСР, а й про ніби-то провокаційне піднесення теми про загибель тисяч поляків у Биківні під Києвом, чим Росія хотіла б розіграти свою «польську карту» та перекласти вину за розстріли поляків із НКВС на українців. Польське видання також зауважує, що у відповідь на рішення націоналістичної більшості у Львівській обласній раді ніяк не відзначати у місті 9 травня, проросійські сили готують на цей день свій марш вулицями Львова. Газета цитує експерта-політолога з Київського національного університету імені Шевченка Григорія Перепелицю, котрий вважає, що такі проросійські провокації організовує влада Януковича, яка боїться втратити свій вплив на виборців і таким чином намагається відтворювати щось на зразок «радянської тотожності» у свідомості частини громадян України. Перепелиця також наголосив у розмові з «Жечпосполитою», що такий розвиток подій в Україні може викликати не лише «брутальне суспільне напруження, але й загрожує державі розпадом».

 Василь Зілгалов

Зміни до українського законодавства, що стосуються сільського господарства та аграрного експорту, можуть призвести до економічної ізоляції України.

Про це йдеться у листі Американської торговельної палати до президента Віктора Януковича. Особливе занепокоєння в авторів листа викликає законопроект 8053, поданий на розгляд парламенту 2 лютого, що передбачає внесення змін до закону Про державну підтримку сільського господарства, які, зокрема, призведуть до створення державної монополії на експорт харчів та продукції аграрного сектору.

Наслідками цього, як ідеться у листі, буде не тільки погіршення репутації України на зовнішніх ринках, збитки закордонних та українських компаній, що працюють на українському аграрному ринку та інвестують у нього, але й суперечитимуть тим зобов’язанням, які Україна взяла на себе в рамках членства у СОТ. Крім того, при монопольному державному контролі за аграрним експортом примусове зниження цін на внутрішньому ринку завдасть шкоди й українським товаровиробникам, які не зможуть продавати свою продукцію за вигідними цінами.

Крім того, оскільки на даний момент головними інвесторами галузі є експортери, усунення їх з українського ринку серйозно зменшить обсяги інвестицій у сільське господарство, а проти України можуть бути порушені багатомільярдні позови через втрату інвестицій та доходів.

На початку лютого цього року в Україні перебувала голова управління торговельного представництва США Бетсі Хефнер. Тоді найголовнішим питанням порядку денного було запровадження українським урядом квот на експорт зерна, що негативно вплинуло на світові ринки, особливо, на тлі багатомісячного зростання цін на харчі.

«Така політика (запровадження квот) позбавляє українських селян заслуженого заробітку, знижує український зерновий експорт за часів рекордно високих цін і розхитує світову продовольчу безпеку. Обмеження на зерновий експорт також не досягають і заявленої урядом України мети стримати зростання цін на хліб, а навпаки, супроводжуються дефіцитом таких круп, як гречка, незважаючи на те, що українські сховища заповнені зерном», — коментували тоді в американському посольстві теми переговорів за участі американського торговельного представника.

Сама Бетсі Хефнер тоді ж уточнювала, що сам факт запровадження квот ще можна було б зрозуміти, якби механізм їх розподілу не викликав запитань. Проте згодом подання на розгляд парламенту законопроекту 8053, який передбачає державну монополію на експорт сільгосппродукції, викликав ще більше занепокоєння американських та європейських дипломатів, а також МВФ, ЄБРР та Світового банку, які наприкінці лютого звернулися з цього приводу у своєму листі до прем’єр-міністра Миколи Азарова:

«Трейдери, що ведуть діяльність в Україні, вже і так значно постраждали від введення квот. Вище згаданий законопроект посилає негативні сигнали інвесторам, які розглядають можливість довгострокових інвестицій у виробництво та переробку зернових, а також важливу зернову інфраструктуру. Внаслідок цього довіра до українського інвестиційного клімату помітно зменшується, і ціла низка існуючих та потенційних клієнтів наших організацій вже призупиняє реалізацію інвестиційних програм. Деякі з них розглядають можливість повного виходу з України. Україна сьогодні має унікальну можливість стати одним із основних постачальників продовольства у світі, але для цього зерновому сектору необхідний притік значних обсягів довгострокового приватного капіталу.»

Ці події співпали у часі із заявами українського прем’єра Миколи Азарова про плани уряду перейти на самозабезпечення України харчами впродовж наступних 3-7 років. За словами пана Азарова, ці плани, передусім, стосуватимуться виробництва зернових, м’яса та молока. Для цього, як твердить прем’єр, потрібні переважно «правильні організаційні рішення», а не фінанси. Пан Азаров також упевнений, що причинами нинішнього дефіциту окремих продуктів та зростання цін на харчі є не намагання уряду контролювати ціни на харчовому ринку, а зацікавленість «певних лобістських груп».

Тим часом міністр аграрної політики Микола Присяжнюк взагалі заперечує дефіцит на окремі харчі в Україні:

«Якщо гречка у нас сьогодні коштує від 14 до 20 гривень, то у Білорусі — 44 гривні, у Росії — 60 гривень. Масло вершкове, хліб — дорожчі, ніж у нас, і в Білорусі, і в Росії. Це означає, що жодного дефіциту на продукти харчування у нас у країні немає». Пан Присяжнюк також назвав інформацію про дефіцит харчів вигідною сільгоспвиробникам і заявив, що це є «зловживанням довірою споживачів».

Законотворчі плани щодо концентрації сільськогосподарського експорту з України в руках держави також співпали у часі із заявами президента Віктора Януковича про наближення перспективи початку продажу сільськогосподарської землі. Зокрема, про це пан Янукович заявив наприкінці минулого тижня у річницю своєї інавгурації в рамках проекту «Розмова з країною».

Лише через кілька днів після цього парламент, де більшість належить Партії регіонів, відмовився подовжувати мораторій на продаж землі, строк дії якого витікає 1 січня наступного року. Утім, перший заступник голови президентської адміністрації Ірина Акімова вже заявила, що виступає за дострокове припинення дії мораторію:

«Скасування мораторію заплановано на початок 2012 року. Моя думка: треба зробити все, аби цей термін було наближено».

Анастасія Зануда

http://www.bbc.co.uk

В январе прямой внешний долг Украины увеличился на 1,2% до 23 млрд 113 млн 700 тыс долларов.

Об этом сообщает Министерство финансов.

Прямой внутренний долг сократился в январе на 0,4% до 141 млрд 29 млн 500 тыс гривен.

Общий размер прямого госдолга в январе вырос на 0,3% до 324 млрд 552 млн 300 тыс гривен (40 млрд 875 млн 600 тыс долларов).

По состоянию на 31 января государственный и гарантированный долг составил 433 млрд 801 млн 600 тыс гривен, или 54 млрд 634 млн 900 тыс долларов.

Напомним, государственный и гарантированный государством долг Украины по состоянию на 21 декабря 2010 года составил 54 млрд 289 млн 336,46 тыс. долл. или 432 млрд 235 млн 410,19 тыс. грн.

Президент Виктор Янукович во время «Разговора со страной» отметил, что 2011 год будет для Украины тяжелым. По его словам, это, в частности, связано и с тем, что государству приходится ежемесячно возвращать 8 млрд грн долгов.

http://lb.ua/news