23-24 октября, в Днепропетровске работала научно-общественная конференция «Будущее — предвидение, изучение, планирование». Проблемы развития страны и города обсуждали совместно учёные и инженеры, люди искусства и литературы, сфер производства и сервиса, обществнные и религиозные деятели, изобретатели и журналисты, бизнесмены и врачи, юристы и архитекторы, педагоги и студенты. Открывая конференцию, инициатор её проведения Президент Международного центра устойчивого развития, техногенной безопасности и новых технологий “Экостар” Виктор Хазан обосновал необходимость выработки общего понимания устойчивого развития.

Он проанализировал динамику нынешнего периода и представил возможные пути перехода к устойчивому развитию в единстве решения экологических, экономических и социальных проблем. А это осуществимо лишь с вовлечением в эту деятельность широких кругов общества, взаимодействием деятелей науки, искусства, производственной и духовной сфер. Необходимо просвещение граждан и формирование общественного запроса на переход Украины и Днепропетровска к устойчивому экосоциальному развитию.

На конференции выступили Президент Международной академии наук экологии и безопасности жизнедеятельности проф. О.Н.Русак, видный философ проф, В.И.Шубин, другие известные учёные, специалисты, литераторы, представители духовной сферы. Были организованы панельные и стендовые выступления участников конференции. Её работа охватила такие области знания и жизнедеятельности как  физика, биология, агронаука, экология, экономика, социальные науки, философия, образование, воспитание, медицина,  общественные движения, религиеведение, учения о непознанном.

На конференции обсуждались такие проблемы актуальные для Украины и Днепропетровск, как энергосбережение и альтернативные источники энергии, натуральная агротехника и качество продуктов питания, системы образования и воспитания, проблемы здоровья населения и системы медицинской помощи, способы поддержки и развития культурных центров и организаций Высокий духовный настрой участников поддерживался выступлениями музыкантов, поэтов,. артистов, вернисажем современной живописи.

Конференция была организована Международным центром «Экостар» и его Днепропетровским представительством. Основным итогом конференции, стало решение участников  сформировать независимое научно-общественное ядро для осуществления системной, постоянной работы по вовлечению общества к деятельности по переходу Украины на путь устойчивого развития.

Участники конференции призвали всех неравнодушных граждан присоединиться к их деятельности, использовать свои опыт , знания, творческие способности, общественный темперамент для перехода страны и нашего города на путь устойчивого развития, создания оптимальных условий жизнедеятельности для своего и будущих поколений.

В Днепропетровске запущен социальный проект «ПОПУТЧИК». Суть проекта заключается в том, что водители могут подвозить пассажиров на работу за небольшую плату, сопоставимую со стоимостью проезда в маршрутке. За первую неделю существования проекта число его участников уже достигло 1000 человек. Даже организаторы проекта, участники молодежной организации «Квест К12″ и Партии Зеленых, не ожидали такого успеха. По разным оценкам, уже сегодня попутками на работу добираются 200-500 человек. Способ оптимизации пассажироперевозок, предложенный ПОПУТЧИКОМ, имеет целый ряд преимуществ перед существующими в Днепропетровске маршрутными такси:

1. водители могут оплатить бензин и стоимость стоянки за счет пассажиров;
2. пассажиры экономят 1-2 часа активного времени (а зимой, пожалуй, ещё больше);
3. уменьшится объём выброса выхлопных газов за счёт того, что будет ездить меньше маршруток;
4. перемещаться в авто намного комфортнее;
5. уменьшается риск психических и прочих заболеваний.

Регистрируйтесь на сайте http://avto.k12.dp.ua/

Подробнее о проекте можно посмотреть в сюжете телеканала Интер:

Що таке село? Село це не просто природа і свійські тварини. Село – це інша цивілізація. Тут двояко спливає час: з одного боку, за роботою — швидко, з іншого, повільно. Мабуть повільно тому, що мешканці села нікуди не поспішають. На відміну від жителів міста. Життя у селі найповільніше. Тому сільські люди – довгожителі. Українські села – різні, але схожі традиціями, неписаними правилами і законами. У селі прийнято з усіма здороватися, навіть з незнайомцями; неділями ходити до церкви (куди ж ще піти, окрім клубу?); у «коперації» (магазині) давати здачу копійками (замість копійок), пригощати сусідів щойно спеченими пиріжками, чи ягодами. У селі корови ходять вулицями так само вільно, як люди, а будиночки останніх – чепурні та з квітниками.

Cело  – це прекрасна можливість повернутися до природи, до землі,
до свого коріння, суті і стати самим собою. Цю можливість дарує нам наша багата та щира країна.
Знайти квітку едельвейса, зустріти світанок високо в горах, відпочити з вудкою біля тихого озера, осідлати непокірного скакуна, відчути тишу сільської місцевості, ознайомитись або згадати традиції, ознайомитись з народними промислами, відчути смак української кухні та гостинність сільського населення.

Мало кому відомо, що селу є що показати. Наприклад: тут багато геологічних пам’ятників, архітектором яких виступила сама природа: кратери вулканів,  печери , скелі, озера, джерела і наші українські безкрайні поля. Міській людині потрібні не тільки море, але тиша і спокій. Можливість не бачити інших людей.

Якщо все так добре і чудово, то чому ж село рік за роком гасне, зникає? Чому молодь тікає в місто?

Сільський рай не впав з неба: щоб бути добрим господарем, треба тяжко працювати на землі, нерідко – гастарбайтером (іноземця працюючого з тимчасового найму).Погані дороги, виключення електрики, води, газу, неналежна робота міліції, медичної та пожежної служб, ці проблеми залишаються невирішеними. Проте, за кордоном можна багато чому навчитися, наприклад, як заробляти гроші вдома. Наприклад, на сільському туризмі. Заманити міську нервову людину в село можна смачною їжею, красивою природою, теплим прийомом і фестивалями. Останнім часом їх почали проводити саме в селах. Сільський туризм ближчий до натурального життя, не пригладжений і вилизаний, як за кордоном. Можна свіжого молока з-під корови попити. Але все одно умови для життя залишають бажати кращого . . .Якби не було туризму, в деяких селах і понині ніхто і не зупинявся б. Тому перспектива у цій галузі є, що підтверджується появою нових об’єктів сіл тура.Та не до всіх селищ дійшли ці сільські тури.В деяких з кожним роком в селі все менше молоді, бо проблема сільских шкіл залишається відкритою. Своя земля може прокормити, та не вирішує питання податків, не може забезпечити освіту.

Поки що український сільський туризм тримається на ентузіастах, хоч наш  український сільський туризм  може цілком конкурувати з іноземним. Для цього сільським підприємцям необхідно підвищити освітній рівень у цій галузі. Йдеться не лише про наявність комфортних умов проживання, а й створення туристичної анімації, використання історичних, культурних, природних ресурсів місцевості. Якщо власник садиби запропонував туристу полізти в якусь печеру, він повинен щось знати про неї, історію свого краю. Закон про сільський туризм міг би змінити ситуацію в кращий бік, однак поки це лише проект.

(по матеріалам з інтернету)

Чисельність людей на планеті зростає, а кількість того, що можна перетворити в їжу — ні. Навіть океан давно перестав здаватися безмежним: добувати рибу з кожним роком стає все важче. Але крихітна фірма AquaBounty Technologies Inc. стверджує, що допоможе нагодувати світ.Фірма виростила генетично модифікованого лосося, який досягає продажної ваги в два рази швидше, ніж звичайна риба. Більш того, AquaBounty сподівається знизити забруднення навколишнього середовища, захворюваність серед риб та інші негативні чинники, що супроводжують вирощування морської риби на фермах всередині континенту.

Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських препаратів (FDA) не поспішає схвалювати продукт, який може стати першою у США генетично модифікованою їжею.

«Це — прецедент. Якщо лосось AquaBounty «пройде», будуть і інші, — говорить Ерік Халлерман (Eric Hallerman), завідувач кафедрою рибальства і наук про дику природу в університеті Virginia Tech. — А якщо ні, негативний ефект збережеться на довгі роки ».

Багато представників галузі рибного господарства з підозрою ставляться до ідеї генетично модифікованої риби. «Ні! Це навіть не обговорюється », — написав у електронному листі Йорген Крістіансен (Jorgen Christiansen), представник компанії Marine Harvest — одного з найбільших у світі постачальників лосося. Крістіансен говорить, що його компанію турбує можлива реакція споживачів на генетично модифіковану рибу: «Люди будуть неохоче купувати її, навіть незважаючи на високу якість і підтверджену безпеку».

Крістіансен — не єдиний, хто відкидає навіть думку про впровадження ГМ-лосося на ринок. «Ми не підтримаємо його … Ми не хочемо навіть розглядати це питання, навіть якщо на таку рибу є попит і державні органи визнають ГМ-лосося безпечним», — говорить Нелл Халс (Nell Halse), президент Міжнародної асоціації виробників лосося (International Salmon Farmers Assn ).

Хтось називає лосося AquaBounty «Франкенфіш» («Риба-Франкенштейн»), інші вважають, що ці старання марні. «Я не бачу в ньому необхідності», — говорить Кассон Тренор, представник Грінпіс (ця організація виступає проти всіх генетично модифікованих організмів, включаючи рослини). — «Нам не потрібно створювати нових риб».

З іншого боку, Національний інститут рибного господарства, основна торговельна асоціація виробників морепродуктів в США, підтримує «використання біотехнологій для створення генетично модифікованої риби» за умови, що FDA оцінить продукт, як безпечний.

FDA завершила огляд основних аспектів використання генетично модифікованого лосося, за словами виконавчого директора AquaBounty Рональда Стотіша (Ronald Stotish). Асоціація планує через кілька тижнів скликати експертну раду, щоб зважити всі «за» і «проти». Процес може розтягнутися на місяці, але для AquaBounty після 14-річної роботи, яка зажадала інвестицій у розмірі $ 50 млн, це великий крок вперед.

Людина активно втручається в еволюцію живих організмів, особливо сільськогосподарських тварин і рослин. Шляхом селекції та гібридизації отримано безліч нових видів великої та дрібної рогатої худоби, птиці і різних зернових та овочевих культур. У їх числі бройлерні кури, посухостійкі сорти пшениці, а також овочі та фрукти, які не псуються надзвичайно довго.

Але генна інженерія (особливо, якщо мова йде про тварин) — зовсім інша справа. Принаймні, у суспільній свідомості.

«Сама ідея генетичної модифікації живих організмів наводить на думку, що ми переходимо якийсь рубіж, і можемо прийти до неприємних результатів», — говорить Пол Томпсон, фахівець з етики сільськогосподарських досліджень в Університеті штату Мічиган.

На відміну від звичайного лосося, генетично модифікована риба AquaBounty росте протягом зими також швидко, як і влітку, тому досягає продажного ваги 3.5 — 4 кг не за 36 місяців, а за 18. Риба виведена шляхом введення в генотип чавичі (найбільшого з тихоокеанських лососів) гена американської бельдюгі, що нагадує величезного вугра, та ін’єкції змішаного генетичного матеріалу в запліднені ікринки сьомги.

«Це всього один ген. Ген одного лосося в іншому лососеві », — говорить Стотіш. Генетично модифікований лосось «ідентичний натуральному» за зовнішнім виглядом, смаком і біохімічним складом. Але при цьому він протягом життя споживає на 25% менше корму, ніж звичайний лосось. Риба AquaBounty не крупніше «природних» побратимів, вона просто досягає своїх розмірів швидше.

Ще одна проблема, яку не можна не брати до уваги — можливе схрещування ГМ-лососів з живуть в океані особинами. Більшість вирощуваного лосося міститься в океанічних «загонах», в яких риби можуть контактувати з дикими побратимами. Це може призвести не тільки до зараження будь-якими хворобами, а й до потрапляння змінених генів в генофонд океанічної риби. Вийшло в результаті потомство буде менш пристосоване до умов навколишнього середовища, що може вплинути на екосистему в цілому.

Зміст лососів AquaBounty в закритих резервуарах на березі допоможе захистити дику популяцію, але не можна виключати нелегальне або несумлінне розведення генетично модифікованої риби.

На основі наявної інформації лосось AquaBounty не представляє загрози для дикої популяції, але завжди залишається фактор невідомості. За словами професора Вільяма Мюра з університету Purdue, це порівняно з імовірністю прояви побічних ефектів, не виявлених при клінічних випробуваннях препарату, при широкомасштабному його застосуванні.
Всі ці фактори повинна буде враховувати FDA, виносячи свій вердикт. Якщо проект буде схвалено, споживачі сприймуть його досить легко, вважає Грегорі Кебнік    (Gregory Kaebnick), фахівець з біоетики з некомерційного Центру Гастінгса:  «Це не впровадження гена медузи в помідор. Риба від цього не починає світитися, і не набуває будь-яких інших радикально нових властивостей. У перспективі, люди звикнуть купувати подібні  продукти ».

http://www.popmech.ru/article/7584-tri-v-odnom/scoreid/20882/

(видео) Днепропетровская областная организация Партии Зеленых Украины провела в Днепропетровской области международный тренинг по устойчивому развитию, с демонстрацией студентам из Европы экологических технологий и инноваций, внедряемых в украинском селе: экологическое земледелие, животноводство, биогаз и ветрогенераторы.