(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Loading ...Зникнення Міжнародного конкурсу імені Петра Яцика з українського життя стане грандіозним скандалом, що викличе голосний резонанс не тільки в Україні, а й у світовій діаспорі…
XI Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика опинився під загрозою зриву. Міністерство освіти до останнього не видавало наказу про його проведення. Ліга українських меценатів – один з основних організаторів і спонсорів конкурсу – засипала МОН і головного “освітянина” Дмитра Табачника листами з проханням не зволікати. Але реакції не було. Тоді написали відкритий лист президентові Януковичу під назвою “Зупинимо антиукраїнський шабаш Табачника”. Урешті-решт майже за тиждень до відкриття конкурсу 1 листопада МОН повідомило регіональні управління освіти щодо проведення конкурсу Петра Яцика. Правда, цього разу з’явився не наказ Табачника, а лише лист, тобто папір, який має рекомендаційний характер, не обов’язковий для виконання.
Про історію конкурсу
Петро Яцик
Петро Яцик
Десять років тому бізнесмен з Торонто українського походження Петро Яцик, тодішній президент Ліги українських меценатів, запропонував Міністерству освіти України на кошти меценатів проводити змагання з української мови по всіх куточках світу, де мешкають українці. Такі змагання були покликані піднести престиж української мови.
Конкурс імені Петра Яцика зареєстрували в Мін’юсті, серед організаторів значилися Міносвіти й Ліга українських меценатів за участю також Мінкультури, Міноборони і МЗС.
І десять років поспіль у 20-30 країнах світу школярі й студенти змагалася за звання кращого знавця української мови. Конкурс проходив навіть у Китаї та Фінляндії. У Петропавловську-Камчатському, де навіть не існує української недільної школи, але все ж таки проживають українці, юні знавці мови не писали творів і диктантів, але змагалися в мистецтві виконання українських пісень та декламування віршів. Учні по всіх українських містечках і селах готувалися до конкурсу ім. Яцика ретельніше, ніж до Всеукраїнської олімпіади з української мови. А потім кращі з кращих у травні отримували дипломи й нагороди у столичному театрі ім. Івана Франка. До речі, церемонія проходила на найвищому рівні за участю президента – спочатку Кучми, згодом Ющенка та перших осіб держави.
– У мене перед очима стоїть таке дійство – закриття конкурсу в театрі Івана Франка, і поряд з прапором України на сцені майорять прапори 27 країн світу, де звучить українська мова, – згадує виконавчий директор Ліги українських меценатів, співголова Координаційної ради Міжнародного конкурсу з української мови ім. П.Яцика Михайло Слабошпицький. – У конкурсі брали участь до 5 мільйонів осіб: школярі, студенти, військовики.
Епістолярна війна
Щороку в перших числах вересня з’являвся наказ міністра освіти і науки про проведення конкурсу імені Петра Яцика. Цього року минув вересень, половина жовтня, а Табачник все не давав зеленого світла. Ліга українських меценатів почала засипати МОН листами. Марно. Тоді написали відкритого листа Януковичу, під яким підписалися, окрім керівництва Ліги українських меценатів, представники української інтелігенції – В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Богдан Бенюк, Марія Матіос, Василь Шкляр та ін.
“Зникнення Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика з українського життя стане грандіозним скандалом, що викличе голосний резонанс не тільки в Україні, а й у світовій діаспорі. До всього ж, кажучи відверто, такі табачники ускладнюють ваші стосунки, пане президенте, з національною громадськістю та всією світовою українською діаспорою”, – ішлося в листі.
– Я знав, що не може бути так, аби міністерство ніяк не зреагувало на нашу епістолярну війну, – розповідає Слабошпицький. – І думалося мені, що з’явиться якась відписка. І вона з’явилася…
Лист замість наказу
Дмитро Табачник
Дмитро Табачник
Увечері 1 листопада за 8 днів до відкриття конкурсу на сайті МОН врешті-решт з’явився лист Табачника щодо проведення конкурсу. Не наказ, а саме лист.
“МОН нагадує, що цьогоріч з метою стимулювання учнівської та студентської молоді до вивчення української мови і літератури та в рамках підготовки до відзначення у 2014 році 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка Указом Президента України від 30 вересня 2010 року № 928/2010 „Про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка” започаткований Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Оскільки відповідальність за проведення конкурсу ім. Т. Шевченка покладено на Міністерство освіти і науки України, тому конкурс ім. П. Яцика буде проводитися безпосередньо Лігою українських меценатів за погодженням Міністерства освіти і науки України”, – ідеться в листі.
Виходить, Табачник нібито вирішив опікуватися новим конкурсом, проведення якого ще вилами по воді писане, натомість відмежовується від визнаних міжнародних змагань, своєрідного бренду на підтримку українськості.
– Міністр Табачник, який, очевидно, претендує на роль Герострата, знищує те, що було зроблено й нібито робитиме своє, – обурюється Слабошпицький. – Я пам’ятаю, скільки конкурсів було всіляких започатковано. Де вони зараз?.. Колись Йосиф Сталін сказав: “Гітлери приходять і йдуть, а народ німецький залишається”. Я переконаний, табачники приходять і відходять, а українська мова залишається, конкурс залишиться.
З одного боку, конкурс нібито легалізовано, він централізовано відбуватиметься. Але лист міністра розв’язує руки чиновникам від освіти на місцях. Якщо якийсь директор школи чи якесь управління освіти вважатиме, що діти перевантажені чи інтелектуально виснажені, вони можуть відмовитися від конкурсу. Лист – це лишень рекомендація, а не зобов’язання.
– Рішення прийматиметься на рівні управлінь освіти районів і областей, – каже Слабошпицький. – Створюється така колізія, що районне управління освіти зобов’язує школи проводити конкурс, а директор школи, посилаючись на лист, може сказати: “А ми не мусимо проводити…” Але конкурс буде. Інша річ, з якими втратами він відбудеться… Мені здається, цією колізією Дмитро Табачник риє собі політичну могилу.
Так звідки йшли кошти?
Прес-служба Міністерства освіти повідомила, що починаючи з 2006 року фінансування організаційних заходів щодо проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика “повністю лягало на плечі МОН та держави”. У МОН наголосили, що згідно з висновком Головного контрольно-ревізійного управління фінансування конкурсу є порушенням чинного законодавства, оскільки такі статті витрат не передбачені в Державному бюджеті України.
– Це дезінформація. Безпосередньо живих грошей МОН на конкурс не витрачало, – запевняє Слабошпицький. – Можливо, десь вони були списані й значаться в документах як на конкурс, але це гіпотеза. Єдине – місцеві органи влади могли профінансувати обід учасників конкурсу обласного етапу чи доїзд дітей, але на це є постанова Кабміну від 2008 року, це все легітимно.
За словами Слабошпицького, щороку Ліга українських меценатів дає на організацію і проведення конкурсу 127 тисяч доларів, з них 85% – преміальний фонд. Держава тільки забезпечувала оренду театру ім. Франка для урочистостей з приводу закриття конкурсу та нагородження переможців, і то тільки останні чотири роки.
Ставлення Табачника до цього конкурсу як один з проявів його політики
– Наступ на цей конкурс – це була одна з ланок загальної теперішньої політики, насамперед нинішнього міністра Табачника. Але, на щастя, багато людей підняли свої голоси на захист, і міністерство похитнулося й легалізувало його. Не тому, що вони такі хороші. Просто вони розуміли, що конкурс все одно існуватиме. Але вже без них, – розповідає заступник голови Національної спілки письменників України Василь Шкляр.
– Конкурс імені Петра Яцика сприяє утвердженню державної мови, підвищує авторитет української мови серед молоді, важливість доброго знання мови, надає можливість усім дітям – і з сільських шкіл і з маленьких містечок – продемонструвати свої знання, це сприяє їхньому подальшому навчанню й майбутній професійній підготовці, – переконана професорка, завідувач кафедри української мови Києво-Могилянської академії Лариса Масенко. – Цей конкурс хотіли зірвати або принаймні показати його непотрібність, продемонструвати зневагу до нього з боку міністра освіти. Але ж не тільки до цього конкурсу. Багатьма своїми наказами Табачник продемонстрував, що не збирається підтримувати державну мову у сфері освіти, а повертає нас до радянських практик і русифікації. Ставлення Табачника до цього конкурсу – один з проявів його загальної нинішньої політики.
До речі, відкриття конкурсу зазвичай відбувалося в різних регіонах України. У травні 2010 року Миколаївщина урочисто передала цю естафету Дніпропетровщині. Тож спочатку планувалося, що відкриття конкурсу відбудеться 9 листопада у Дніпропетровську.
– У Дніпропетровську відбудеться відкриття, але Дніпропетровськ не готовий… – розповідає Слабошпицький. – І за три тижні до сьогодні представники Львівської обласної ради запросили нас і сказали: “Нам байдуже, чи буде Табачників дозвіл, чи не буде, але ми запрошуємо вас відкрити XI міжнародний конкурс з української мови на батьківщині Петра Яцика, у селі Верхнє Синьовидне Сколівського району на Львівщині”. Тож тепер половина нашої делегації їде у Верхнє Синьовидне, а частина – у Дніпропетровськ.
Анна Ященко
http://www.unian.net/
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
European Green Party
0